Велика серед великих! 150 років з дня народження Соломії Крушельницької

Уклін Тобі, Велика Соломіє!

Ми від твоїх негаснучих щедрот

Міцнішими стаєм: живе і гріє

Твоє ім'я, як пісня, як народ!

Віктор Горяєв. «Діва»

Павличко Д.

Соломія Амвросіївна Крушельницька ще за життя здобула титул найвидатнішої співачки світу. Шанувальники багатьох міст Європи та Південної Америки захоплювалися оперними партіями в її виконанні. Лише знамениту партію Чіо-Чіо-Сан з відомої опери "Мадам Баттерфляй" Дж. Пуччіні  Соломією Крушельницькою було виконано понад сто разів. І саме вона, на думку критиків, вважається найкращою виконавцею цієї ролі. 

Її незрівнянне лірико-драматичне сопрано діапазоном майже в три октави було унікальним явищем в історії світового вокального мистецтва. Успіх Соломії Крушельницької на оперних сценах світу був також і визнанням української музики й мистецтва. Будучи вихованою на українській пісні, Соломія Крушельницька зробила її невіддільною від своєї особистості, з рідною піснею нерозривно пов'язаний її щирий патріотизм та незламна вірність Україні.

Соломія Крушельницька і Львів

𝄞𝄞  Соломія Крушельницька родом із Тернопільщини, але частина її життя була тісно пов'язана зі Львовом. Навчалася у Львівській консерваторії (1891-1893 рр.),  яку закінчила срібною медаллю й відзнакою, про що свідчить унікальний запис у дипломі: "Має всі дані, щоб стати окрасою навіть першорядної сцени...".

𝄞𝄞 Саме з львівської сцени розпочалася її кар’єра співачки - успішно дебютувала  у травні 1893-го в опері «Фаворитка» Г. Доніцетті у театрі Скарбка (тепер – Національний академічний український драматичний театр ім. М. Заньковецької). 

І. Проценко. «Тріумф Баттерфляй у Брешії»

𝄞𝄞  І навіть, коли поїхала на навчання в Італію, з мрією завоювати міланську оперу, майже щороку, починаючи з 1894 р. виступала з гастролями  у Львові та інших містах України, виконувала головні партії у "Трубадурі" Дж. Верді,  "Фаусті" Ш. Гуно, "Африканці" В. Майбера,  "Страшному дворі" С. Монюшка та інші, брала участь як солістка у Шевченківських концертах хору "Боян" у співучасті з відомими українськими співаками. У свої концерти С. Крушельницька обов'язково додавала кілька номерів з українськими народними піснями. На всі гастролі примадонна брала із собою видання "Кобзаря" Т. Шевченка.

𝄞𝄞 У серпні 1939-го приїхала до Львова - відвідати рідних, тут довелось залишитися до кінця свого життя. Останній концерт відбувся 26 грудня 1949 року. «Під скле­піння залу злітає старовинна українська пісня «Родимий краю, село родиме», - описувала той момент Ірина Вільде. - Вона звучала так велично, так урочис­то, що зал, здавалося, завмер від захоплення. Коли ж пролунав останній акорд, раптом замість оплесків, почулося загальне схлипування та плач, і аж потім, мов ураган, залунали оплески. Ні до, ні після цього мені не доводилося бачити такої реак­ції на спів артиста».

Через три роки - 16 листопада 1952 року - Соломія Крушель­ницька відійшла у вічність.

𝄞𝄞 Сьогодні ім'ям Соломії Крушельницької у Львові названо театр опери та балету, середню спеціальну музичну школу-інтернат, музично-меморіальний музей, вулицю в Галицькому районі. У дзеркальному залі Львівського театру опери й балету встановлено бронзовий пам'ятник оперній співачці  (скульптор Я. Скакун), також тут від 1991 року відбуваються Міжнародні конкурси оперних співаків імені С. Крушельницької. 

Джерела:

Білавич, Данута. Таємниці Соломії Крушельницької / Д. Білавич // Локальна історія. - 2020. - № 8. - С. 30-35.

Національний діамант : до 150-річчя від дня народження С. А. Крушельницької (1872-1952) // Календар знаменних і пам'ятних дат. - 2022. - № 3. - С. 83-94. 

Скринченко, Володимир. Життєві мандри Соломії // Слово Просвіти. - 2022. - № 31. - С. 14.

Завжди пишу вночі, - Дара Корній

20 вересня — день народження Дари Корній (справжнє ім'я Мирослава Іванівна Замойська) — сучасної української письменниці, яка пише в жанрі фентезі. За перший великий твір - роман "Гонихмарник" (2010 р.), письменниця отримала чимало відзнак і премій, а ще неофіційне звання «української Стефені Маєр". Сьогодні Дара Корній є авторкою понад двадцяти книг для дітей і дорослих.

Пропонуємо знайомство з трьома останніми найновішими книгами авторки, написаних для дітей, надрукованими 2021 року: "Казка про двох братів та сестру", "Бузинова сопілка діда Всевіда" (обидві вийшли у видавництві "Апріорі", чудові ілюстрації створила Вікторія Ковальчук - Доповнений світ ілюстрацій Вікторії Ковальчук) й "Пригоди Змія Багатоголового. Діти Сонцівни й молодильні яблука" (видавництво Vivat, художник - Іван Кипібіда). Усі видання Леотека отримала за програмою від Український інститут книги.

"Казка про двох братів та сестру"

Прекрасний і щасливий то був Світ. Не існувало ще ненависті, злоби, заздрості. Земля щедро родила, сонце лагідно світило, небо проливалося благодатною зливою, діти росли в гармонії з природою. Творець милувався своїм улюбленим творінням. В одній славній сім’ї росли-підростали двоє братів, Морок та Житник, і найменша сестра Веселка. Гарні то були діти, щедро обдаровані талантами. Все змінилося, коли пролилася перша безневинна кров, коли один з братів захотів відчути себе Богом і задля цього забрав невинне життя. А інший брат не зупинив його. Зло, заздрість, ненависть та спокуса увійшли у Світ. Творець наперед знав чим все для цього Світу закінчиться та вирішив людей знищити. Але не все так просто. Бо це ж казка. Хто чи що врятувало людей від гибелі? Чому так важливо цінувати чуже життя, любити землю, якою ходиш та відкидати вбік спокуси, навіть якщо вони Вам обіцяють всемогутність?

"Бузинова сопілка діда Всевіда"

Ця добра казочка про всесильного діда Всевіда, який живе у старому Пралісі, мешкає у бузиновій хатинці, грає на чарівній бузиновій сопілці та товаришує з сестрами Весною, Осінню, Зимою та Літом. Одного сніжного зимового дня хтось поцупив дідову бузинову сопілку і у Пралісі все переплуталося — суниці посеред стужі, журавлині ключі у зимовому небі, розквітлі конвалії на галявині, де ще мить тому лежав сніг... До всього, у пісочному годиннику світу час зупинився. Як це виправити? Хто він — той загадковий крадій? І для чого йому чарівна сопілка діда Всевіда?

 

"Пригоди Змія Багатоголового. Діти Сонцівни й молодильні яблука"

Скелястий Світ Вічного Літа населяють мудрі змії та дракони, які подолали заздрість і живуть у гармонії та злагоді, кожен має своє призначення й шанує закон. Однак несподівано цей чарівний Світ спіткало лихо: у Райському саду захворіли жар-птиці й вертоград із молодильними яблуками занедужав. Про це дізнаються друзі — юні Мотузочка й трьохголовий змій, якого всі називають Халепником за бешкетний норов. І строката компанія рушає у світ людей, щоб дізнатися правду й завадити непоправній катастрофі.

Читачі не тільки зануряться у плетиво незвичайних пригод, а й навчаться цінувати дружбу й дослухатися до свого серця. І ще переконаються в істинності заповідей Скелястого Світу, особливо в тому, що любов і повага до матінки Землі — понад усе.

Ілюстрації створив Іван Кипібіда.

Про Дару Корній читайте у лонгріді Мольфарка українського слова Дара Корній, а також дізнавайтесь із сайту бібліотеки - рубрика "Львівські письменники дітям" - Дара Корній

Сергій Лоскот - письменник, якому подобається писати дитячі книжки, бо там все по наївному просто та відкрито

 

14 вересня - день народження дитячого письменника Сергія Лоскота (Лоскутова). Ідея писати для дітей виникла в автора, коли він воював в АТО, тоді це йому допомагало абстрагуватися від побаченого. Сьогодні Сергій Лоскот продовжує захищати наше небо, а також збирає матеріали для майбутніх книжок. 

"Довкола мене повно цікавезних персонажів для майбутніх книжок. Отак, я буквально побачив тут головного героя своєї оповідки про Каруселя Івановича. Сюжети народжуються на рівному місці. Наприклад, тут (на лінії фронту) поруч із нами бігають миші. Вони не бояться людей. Але одного разу прибіг кіт і всіх мишей з’їв. А ось іншим разом наші сусіди дикі зайці так шаліли, ніби гуляли весілля. Хіба ж не початок для казок? Усі ці матеріали я збираю, нотую в телефон або надиктовую."

Загалом з-під пера Сергія вже вийшло майже з десяток видань. А саме: «Великі собаки бояться маленьких дівчаток», яка потрапила в десятку найкращих книжок на «BBC», серія про відьму Кукарачу - «Хлопчик і відьма», «Поганий день і веснянки», «Кукарача і Зубна фея», а також «Жаринка, що стала зорею», «Сім казок Закрученого хвостика» шрифтом Брайля для дітей з вадами зору, «Таємне завдання капітана Кепа», «Чубзики» (особливістю цієї книжки є те, що всі ілюстрації автор малював сам від руки).

За словами автора, ці книжечки розраховані на дітей від двох років. До речі, деякі з них видані іншими мовами за кордоном. Також триває робота над книжками для підлітків.

Про війну: 

"Я не хочу писати про війну. І тоді (у 2014 році), і тепер. Писати про війну важко. І хтозна, скільки часу повинно минути, аби серце не стискалося про від трагічних спогадів. Колись я поцікавився у близького друга, який живе в Ізраїлі, як він говорить з дітьми про війну. Виявилося, що на рівні казкових оповідок. Події транслюють на прикладі війни між двома королівствами, добрим і поганим. Цей прийом є в моїй повісті «Чубзики»."

 Про наслідки війни і безпеку дітей:

"Надзвичайно важливо вже тепер думати про тривалі наслідки війни. Дбайте про безпеку дітей. Говоріть з ними про це! Особливо актуальні питання мінної безпеки. Допитливі діточки люблять чіпати різне залізяччя чи лазити у сховки. Нам, дитячим авторам і авторкам, потрібно через тексти попереджати про небезпеку сторонніх предметів. Закликаю колег до цього!"

Наведені цитати взято з інтерв'ю зі Сергієм Лоскотом.

Більше про письменника Сергій Лоскот: кожній дитині потрібна тварина

Фото ілюстрацій книжок Сергія Лоскота

«Великі собаки бояться маленьких дівчаток» - ця книжка про дуже примітну дівчинку Риську. Неслухняні ручки та ніжки допомогли дитині перетворити похмурого собаку Чу на талановитого художника, який вміє малювати хмарки. І навіть суворі мама та тато не змогли встояти перед чарівністю нової подружки своєї дочки.

«Таємне завдання капітана Кепа» - бувалий у бувальцях, суворий морський капітан Кеп отримує таємничого листа. Виявляється, він мусить врятувати мешканців країни Щастя, у яких викрали рубінове серце. Нібито саме ця коштовність є запорукою безхмарного життя містян. Героїчний самітник приймає виклик. Йому доведеться розплутати клубок таємниць та загадок, а заодно він розкриває секрет власного щастя. Ілюстрації Віталія Бугари.

«Жаринка, що стала зорею» - у пічці маленького будиночка великої-превеликої родини жила жаринка. Хоч була вона крихітною, та мала велику мрію. Якось напередодні Різдва піч і вогонь засперечалися, хто з них найголовніший. У розмову втрутилися всі жаринки та вуглики. І тільки наша крихітка глибоко вдихнула і... Знаєте ж, що відбувається з мріями в чарівну ніч Різдва?

Ілюстратор  - Анастасія Шигаєва.