Я, Конституція і держава

     28 червня в Україні - офіційне свято День Конституції. Саме цього дня у 1996 році Верховна Рада прийняла першу Конституцію незалежної України - важливий державний документ, в якому записано всі основні правила і принципи життя в країні. 

"Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава", - так звучить п е р ш а  с т а т т я Конституції нашої держави. 

     Пишаємося нашою вільною і незалежною державою, частинкою якої ми всі є, і сердечно вітаємо усіх із святом День Конституції!

Пропонуємо переглянути відео за книгою "Я і Конституція", написану і адаптовану для дітей з цікавими прикладами і поясненнями від колективу авторів: Лариси Денисенко,  Олександра Ількова, Андрія Стельмащука, Альони Шуліми (Видавництво Старого Лева). 

Звідки прийшли туконі?

Оксана Була — відома українська художниця-ілюстраторка, авторка хендмейд брендів ©Tukoni та ©OOMISEH glass jewelry.

Народилася 16 червня 1989 року у Львові. Закінчила Львівську національну академію мистецтв за спеціальністю художнє скло. Займається ілюстрацією, дизайном, є учасницею українських і міжнародних виставок. У 2016 році започаткувала серію авторських книжок-картинок про лісових мешканців  — «Зубр шукає гніздо» і «Ведмідь не хоче спати». У 2018 році вийшли ще дві книжки: «Туконі — мешканець лісу» та «День народження ялинки».

У 2016 році Оксана Була проілюструвала книжку «Хто росте у парку» Катерини Міхаліциної, яка увійшла до престижного каталогу в галузі міжнародної дитячої і підліткової книги «Білі круки» («The White Ravens 2016»). Гарним продовженням першої книжки стала друга  — «Хто росте в саду» (2017). 

Оксана Була створила чудові ілюстрації до видань інших українських авторів: Галини Кирпи "Мій тато став зіркою" (2015), Галини Ткачук "Гойдалка під кленом" (2016), Оксани Лущевської "З води у воду" (2017). Усі книги є в нашій Леотеці)

Думки й цитати художниці про книги, природу, туконі і, звичайно, про малювання:

Я завжди вигадувала якісь історії, багато малювала, щось писала. Спостерігала за природою, ліс і його мешканці, гори, птахи — все це завжди цікавило мене. І звідкись звідти поступово прийшли туконі.

Усі ілюстрації починалися з олівцевих ескізів. Олівець взагалі – така класна штука, що коли переходиш до кольору, з ним дуже не хочеться прощатися. Дуже сподіваюся колись знайти консенсус. Хоч прив’язка до певних матеріалів надзвичайно небезпечна і може шкодити художнику.

Хороша дитяча книжка не розповідає сама, в ній читач знаходить історію самостійно, стільки її рівнів і напрямів, скільки забажає.

Для дитячої книжки вкрай необхідно подати максимум простору для уяви маленького читача. З роками здатність фантазувати піддається заціпенінню і грузне в поняттях правильно/неправильно/а що люди подумають. Тож внутрішній світ треба укріпляти змолоду.

Я гадаю що книжка-картинка – це справжнє диво! Я не мислю книжку-картинку як жанр суто для маленьких дітей.
У книжці-картинці головним інструментом розкриття історії є зображення. Текст покликаний доповнити малюнки. Якщо вилучити його й читати окремо від малюнків — історія не буде зрозумілою.
У книжці-картинці історія не вміщена в букви і до кінця не розкрита в зображенні, вона формується в уяві читача. І цим книжка-картинка цінна, як найдосконаліший інструмент оповідання небуквальних історій.

Це справжня біда, коли ти зібрався намалювати слона, а тоді зробив пляму, і вона видається непорушно прекрасною. У такому випадку можна залишитись ні з чим. Або замучити зображення. Що гірше, я навіть не знаю. Я дуже захоплююся ілюстраторами, яким вдається примирити фігуративне і експресивне.

Джерела:

Малюнок також може мати голос / Оксана Була ; розмовляла Х. Содомора // Кана. - 2018. - № 10. - С. 38-41.

Вікіцитати Оксани Були

Сленгові бібліотечні комбінації

21 лютого - Міжнародний день рідної мови, заснований Генеральною конференцією ЮНЕСКО у далекому 1999 році. В Україні вшановуємо цю подію, починаючи з 2000-го року. Головною метою свята є підтримання самобутності і важливості кожної мови та її культурного різноманіття. 

Кожна сучасна мова — і українська не виняток — почала формуватися дуже і дуже давно, з часом поширилася далеко за межі Європи та постійно зростає у вжитку в самій Україні. 

Наша рідна мова постійно збагачується та оновлюється, у тому числі, завдяки сленгу.

Нагадаємо, що сленг – це стиль розмовної мови, що посідає місце, протилежне занадто формальній, офіційній мові. Межа між живою, розмовною мовою і сленгом є дуже розмитою, а тому він поширений серед найрізноманітніших верств населення. Різнобарвність сленгу не оминула і нашої улюбленої книгозбірні. 

Хочемо поділитися цікавим матеріалом, опублікованим в журналі "Дніпро" ( № 7, 2012 рік), де у постійній рубриці "Дотепні та вдалі українські синоніми" натрапили на цікаві😊 варіанти синонімів до слова бібліотека. Ось приклади запропонованих слів: авторівня, буквозасіки, буквозбір, букволенд, гігабайтека, ґуґльник, друкосховок, зачитальня, знаннєтека, інфоджерело, інфозала, інформиця, Кирило-Мефодниця, книгодай, книгодім, книгосвіт, книголежня, книголюбня, книгопристанище, книгопрокат, книгоскритка, книгосховок, книготека, книгочитня, книгохрам, книгоцентр, книжтайник, лайбрерійка, літеральня, мудродром, мудросклад, мудросховище, палацкниг, письменникарка, повнокнижжя, прецікавка, прочитет, розумарня, словохаус, сховокнижечка, словофонд, текстоклад, умосвіт, цікавиця, читачниця, читодім, читпарад, читскарбівня, чтоньки.

А як ви називаєте свою улюблену бібліотеку? Запропонуйте свої варіанти))

Цікаво про мову 

Що таке українська мова?

15 лютого - Міжнародний день онкохворої дитини

Тему, яку зачіпають у цих книгах, воліють краще не згадувати. Але писати про неї треба, і добре, що пишуть. Для когось - це просто необхідно…

Сьогодні - Міжнародний день дітей, хворих на рак (International Childhood Cancer Day). Небайдужі люди намагаються привернути нашу увагу до проблем дитячої онкології. Це не день відчаю, а свято перемоги дітей, лікарів, родичів хворих і всіх, хто не байдужий до чужого горя. Це день суспільної підтримки та допомоги тим, хто цього потребує.

Чи не першою книгою в бібліотеці, яка підняла тему дитячої онкології, була «Оскар і Рожева пані» французького письменника і драматурга Еріка-Емманюеля Шмітта (Видавництво «Кальварія» 2006). Потім з’явилися інші видання: «Шапочка і кит» Катерини Бабкіної (Видавництво Старого Лева, 2015), «Провина зірок» Джона Гріна (Видавнича група КМ-БУКС, 2016), «Як Мартуся захворіла на лейкемію» Наталії Борисенко (Чорні вівці, 2018).

Важливо пам’ятати, що дитячий рак можна подолати, і що кожен маленький пацієнт має право на найкраще та своєчасне лікування й догляд.

 

14 лютого - День святого Валентина

Коли життя 

тріщить по швах,

на порятунок 

приходить кохання!

І ще раз про... почуття, внутрішні переживання, непередбачуваність кохання, незрозумілі ревнощі та розкриття себе. Незвичайні історії героїв книг нікого не залишать байдужими!

"Книжка, як матеріальна платформа, яка творить нові досвіди та змінює установки" , – Аліна Штефан

 

"Щоб цікаво розповісти про науку – без літератури не обійтися", – переконана письменниця, журналістка, книжкова оглядачка Аліна Штефан, яка сьогодні 10 лютого святкує День народження. 

За фахом Аліна Штефан є лікар, медична генетикиня, а ще викладачка молекулярно-генетичної діагностики для дорослих, а також природничих наук для дітей. Власне це і стало однією з причин, чому авторка написала «Літо довжиною у ДНК».

Про цю та інші книги письменниці, які можна почитати в бібліотеці - в нашому стислому огляді))

Отже, повість «Літо довжиною у ДНК» про історію та останні відкриття в галузі біотехнологій. Книга містить безліч цікавого тексту та цілком зрозумілі малюнки та схеми, які можуть легко замінити нудний урок з біології. Виділені в тексті слова мають відповідники мовою світової науки. Школярі можуть гуглити ці значення або звертатися до статей із джерел, розміщених на початку книги. На останніх сторінках уміщено цікаві фотоматеріали. 

Продовженням біологічної тематики є книга "Лу-ветеринарка" про одинадцятирічну дівчинку Луїзу або просто Лу, яка дуже цікавиться тваринами. Вона мріє колись зібрати на якомусь острові свій зоопарк, як натураліст Джеральд Даррелл і написати багато книжок, як найвідоміших ветеринар світу Джеймс Герріот. А сьогодні вона наполегливо вивчає усе про тварин, малює їх і веде свій блог @Lu_Animalius. Удома вона має песика Шерлока, шиншилу, равликів, щура та паличників.

Купу цікавої інформації зі світу тварин можна почерпнути з книжки «Шафа під сливою». Сюжет дуже незвичайний: подорожі-метаморфози двох дівчат, які стають то пінгвінами, то коником і жабкою, а то й зовсім дивовижними предметами. Поштовхом до нових пригод слугують спонтанні думки героїнь, тому логіка сюжету дуже незбагненна. Чого тільки вартують: карколомні спуски бобслейною трасою, фехтування, байкджоринг і польоти на дирижаблі. Ця книжка - це цікавий мікс гарно намальованого комікса, енциклопедії і пригодницького фентезі.

Захоплива, сповнена пригод є повість-фентезі "Реальність Барґеста". Одна з трьох сестер знаходить і приносить додому книгу-перевертня, що викрадає наймолодшу сестричку і забирає її в Реальність Барґеста – світ штучно синтезованих уявних, міфічних та казкових істот. Дівчинка і її найстарша сестра разом з друзями вирушають в Реальність Барґеста, щоб урятувати свою сестричку Малу і весь казковий світ.

Деякі казки й оповідання Аліни Штефан увійшли в збірки : "Коли сніг пахне мандаринками", "Казки під ялинку", "Дереза", "Хто творить Різдво", "Котигорошка. Заплутані казки".

Про письменницю читайте:

Відповідають автор(к)и. Аліна Штефан

Штефан Аліна

Жити на краю вулкана...

Міжнародному дню пам'яті жертв Голокосту присвячується...

Книга Надійки Гербіш "Ми живемо на краю вулкана" (видавництво "Портал") розповідає про одну з найтрагічніших сторінок історії нашого краю - Голокост, який також зачепив невелике містечко на Тернопільщині.

Оповідь ведеться від імені маленької єврейської дівчинки Естер, сім'я якої втратила все - дім, затишок, життя... Та завдяки небайдужим людям, Естер зуміла вижити і віднайти родину далеко за океаном.

Історія заснована на реальних подіях.

Tylko we Lwowie

Вікторина "Львів неповторний". 

"Так люблю той Львів, що бракує ми слів", -  співається у відомій пісні. А й справді, Львів має чим пишатися! 

Навіщо купувати, раз є де взяти й почитати!

Українські видавництва назвали книжки, які найчастіше купували у 2021 році. Про це пише Діло з посиланням на "Читомо".

"У 2021 році найбільше було продано книг Юлії Ярмоленко "Малечі про інтимні речі" (30 тисяч примірників, видавництво "Талант"), Василя Федієнка "Буквар. Читайлик" (26 тисяч примірників, видавничий дім "Школа"), Тома Флетчера "Різдвозавр та список Нечемнюхів" (20 тисяч примірників, "Видавництво Старого Лева")."

Варто зазначити, що ми ретельно ознайомилися із списком представлених у матеріалі видань, і відібрали серед них ті, які є у фонді Леотеки. Деякі книги можна почитати у наших читальнях, а частину — замовити через електронний каталог бібліотеки та взяти додому! 

Отож, знайомтесь!

Видавництво Старого Лева

Бодо Шефер. "Пес на ім’я Мані або Абетка грошей"

Том Флетчер. "Різдвозавр"

Меґан МакДоналд. "Джуді Муді"

Галина Вдовиченко. "36 і 6 котів"

Наш Формат

Марк Лівін, Ілля Полудьонний. "Простими словами. Як розібратися у своїх емоціях" 

Айн Ренд. "Атлант розправив плечі. Несуперечність" 

Vivat

"Справа Василя Стуса: збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР" (упорядник Вахтанг Кіпіані)

Мей Маск. "Жінка, яка має план. Життя, сповнене пригод, краси і успіху"

Іван Андрусяк. "Морськосвинський детектив"

Дара Корній. "Чарівні істоти українського міфу. Духи природи" 

Талант

Юлія Ярмоленко. "Малечі про інтимні речі"

Наталія Стукман. "Малюк Коргі"

Видавничий дім "Школа"

Василь Федієнко. "Буквар Читайлик: навчальний посібник"

Всеволод Нестайко. "Дивовижні пригоди в лісовій школі: Сонце серед ночі. Пригоди в Павутинії" 

Барбара Кантіні. "Мортіна. Історія від якої можна вмерти зо сміху" 

Сашко Дерманський. "Прикольні вірші"

Ранок

Зоман Чейнані. "Школа Добра і Зла"

Книголав

Філ Вілкінсон. "Як я дорослішаю. Посібник для хлопців"

Аніта Найк. "Як я дорослішаю. Посібник для дівчат"

НК-Богдан

Рей Бредбері. "451° за Фаренгейтом"

Рей Бредбері. "Кульбабове вино" 

Свен Нордквіст. "Різдво у Петсона"

Свен Нордквіст. "Пригоди Петсона та Фіндуса" 

Білка

Тамара Горіха Зерня. "Доця"

АССА

Ерін Гантер. "Коти-вояки. На волю!" 

Ерін Гантер. "Коти-вояки. Темна ріка" 

Ерін Гантер. "Коти-вояки. Вигнанці"

Люсі Деніелс. "Котик-безхатько" 

SNOWDROP (Видавництво Ольги Фреймут)

Ольга Фреймут. "Етикет"

Ніка-Центр

М. Шюкрю Ганіоглу. "Ататюрк. Біографія мислителя"

Discursus

Василь Карп’юк. "Олекса Довбуш. Таємниця Сили"

Чорні вівці

Ервін Мозер. "Фантастичні історії на добраніч"

Ервін Мозер. "Веселі історії на добраніч" 

НОРА-ДРУК

Брати Капранови. "Майдан. Таємні файли"

Келлі Марта Холл. "Бузкові дівчата" 

Гримич Марина. "Клавка"

Приємного читання!

Зимовий ліс та його різдвяні дива

  Не лише малята, але й лісові звірята з нетерпінням чекають Різдва, адже тоді збуваються найпотаємніші мрії.

  Маленькі ведмежата, зайченята, білочки і мишенята – усі вірять у дива! Сміливі і чуйні герої казок завжди радо допомагають друзям.

  Веселі та повчальні історії від німецького автора і художника Валько зачарують захопливими пригодами друзів: Бузинового Ведмедя та Маленького Зайчика. Недарма ж ліс, в якому вони живуть – Чарівний.

 Не залишать байдужими нікого теплі й зворушливі різдвяні історії німецької авторки Аннетт Амргейн. У різдвяну ніч стаються дива. Про це знає ведмедик, що жив самотиною в чужому лісі, але так хотів, щоб до нього на свято завітали всі звірята. Знає про це і маленький зайчик Вухань, який у пошуках різдвяного сяйва оббігав усіх своїх друзів))

Найкращі різдвяні історії

Чудова збірка історій для святкової пори року!

Варто розгорнути цю книжку, і все навколо сповниться різдвяним духом!

У "Найкращі різдвяні історії" увійшли народні легенди та перекази творів відомих казкарів і письменників з чудесними зимовими ілюстраціями!

Читайте з насолодою!

Неймовірна історія під різдвяну ялинку! Том Флетчер. РІЗДВОЗАВР

Хлопчик Вільям Трандл на Різдво отримує несподіваний, незвичайний, просто фантастичний подарунок – живого ДИНОЗАВРА. Ні, не так! РІЗДВОЗАВРА!!! 

Саме так! Адже цей малюк вилупився із прадавнього яйця напередодні самого Різдва, і не де-небудь, а на Північному полюсі, у володіннях самого Санти! 

Добра історія про те, як здійснюються найсміливіші мрії: самотнє хлопча отримує вірного друга-динозавра, Різдвозавр по-справжньому літає, а ще… друзів не оминають СТРАШЕННО цікаві пригоди. Адже потрібно: врятувати Різдво, допомогти Санті вчасно доставити подарунки малечі, вирушити у казкову екскурсію на Північний полюс, розгадати таємницю Зимової Відьми, а ще – провчити усіляких там поганців, що зазіхають на ВЕЛИКЕ СВЯТО.

Історію про Різдвозавра написав для малечі британський письменник і музикант Том Флетчер ще у далекому 2006-му, а проте й сьогодні - це найдивовижніша різдвяна історія! 

Запрошуємо до читання!

Надійка Гербіш

12 грудня - день народження Надійки Гербіш - письменниці, перекладачки, журналістки, авторки низки книжок для дорослих й дітей: «Теплі історії до кави», «Мене звати Мар’ям», «Одного разу на Різдво», «Мандрівки з Чарівним Атласом: Венеція», «Мандрівки з Чарівним Атласом: Гринвіч», «Пуанти для Анни», «Пригоди у весняному саду» та інші. Деякі книги стали українськими бестселерами й були відзначені національними та міжнародною нагородами. Історії Надійки Гербіш чуттєві та щирі, вони вчать любові, співпереживанню, підтримці близьких та рідних.

Надійка Гербіш має чимало улюблених справ: цікавиться музикою та фотографією, є блогеркою, пригодошукачкою та мандрівницею, а ще вперто вірить у дива)).

Заходьте до Леотеки!

"Ой хустино, хустиночко. Мережана, шита..."

"Ой хустино, хустиночко. Мережана, шита...", — словами Тараса Шевченка відзначаємо сьогодні  Всесвітній день української хустки.

Споконвіку хустка для української жінки була, й досі залишається, символом краси і родинного оберегу, реліквією, що передавалась із покоління в покоління. За хустиною можна було дізнатись як про статус, так і про вік жінки: молодиці носили яскраві, жінки поважного віку — темніші.

Хустина була не лише захистом від холоду, спеки, бруду, але й оберегом від усіляких зурочень. Перші хустки виготовлялися з домотканого полотна, лляної чи вовняної нитки і зазвичай були білого кольору. Найдорожчими хустками вважалися оксамитові та шовкові.

Хустка — широко розповсюджена по всій Україні, тому й способи пов’язування хусток, які частково наслідували способи пов’язування наміток, були різними. 

Знайомтесь з цікавими зразками у цьому відео))

З днем народження, Галина Крук!

Львівська письменниця, перекладачка Галина КРУК сьогодні святкує День народження. Гадаємо, що найкращим подарунком для іменинниці є вдячні читачі. Бажаємо, щоб їх було багацько!!! 

Хоча Галина Крук має репутацію «дорослої» авторки, попри те, полюбляє писати бешкетні, грайливі, кмітливі віршики та історії для дітлахів, які весело читаються й легко запам’ятовуються.

Яскравим прикладом цьому є збірки у фонді нашої Леотеки: «Раз овечка, два овечка» (видавництво Vivat) та «Українсько-англійська абетка» (видавництво Фонтан казок).

З цими книжками діти у грайливі формі вивчають літери англійського алфавіту, навчаються лічбі. Віршики мають логопедичний ефект, їх легко запам’ятати, а яскраві ілюстрації талановитих художниць допомагають ще краще розкрити їхній зміст та настрій.

ДЕ ЧАРІВНА ВІВЧАРІВНА?
Де вервечка гір нерівна,
Пасла вівці вівчарівна.
Раз овечка, два овечка,
Десь там третя недалечко.
Он четверта із дзвіночком,
П’ята снідає віночком.
Шоста – шусть у кущ шипшини.
Сьома смикає:
- Ходи-но!
- До води мене веди,
- Я не можу без води!
Восьма п’є узвар із глека,
А дев’ята вже далеко!
Треба бігти завертати…
Може, бачив хтось десяту?
А десята тишком-нишком
Зазирає в нашу книжку:
Чи не тут, бува чарівна,
як царівна, вівчарівна?

Правда, дуже потішний?

Про письменницю читайте на нашому сайті у рубриці "Львівські письменники дітям" https://cutt.ly/HT7E7XD

Юрій Нікітінський

Юрій Нікітінський!

Секретне ім’я: М’ятний Юрася із Вовкою, який осідлав бомбу.

Суперсила: іронія та любов до музики!

Кредо: пишу так, щоб самому було цікаво!

Дата народження: 26 листопада 1970 року.

Самоіронічний: - Є дитячі письменники красиві, веселі, а є я - Юрій Нікітінський!

А, якщо, серйозно))

Сьогодні день народження у крутезного письменника - Юрія Нікітінського, автора супер класних книжок для дітей: "Вовчик, який осідлав бомбу", "Будинок двірників", "Міцна дружба Дімона", " В океані", "Про Юлю і Юру", "Страшенно-хуліганська книжка"(у співавторстві з В. Кириченком), "Діди Морози цілий рік", " І прийшли пінгвіни...", «Дивні пригоди (не)дивної вчительки», "Таємниця викраденого горщика"," Таємниця старої пекарні", "Петрик і Чорна Рука", "Життя та зазвичайні пригоди Тамарочки Павлівни", "Дівчатка, які в мене закохані".

Вітаємо нашого улюбленого письменника зі святом й бажаємо йому натхнення у житті й творчості!

Фото використано із Facebook сторінки автора))

              

                         

                  

Запрошуємо до Леотеки!

Ольга Купріян. Боброго ранку!

Доброго ранку! Ні, Боброго ранку!

"Часом люди нарікають, що бобри завдають їм шкоди. Але ще й досі не з’ясовано, хто кому більше нашкодив! І зовсім бобри не злюки, а від природи талановиті будівельники".

Весела оповідка про життя, звичаї і побут бобрового сімейства та усіх мешканців мальовничої річки Здвиж від авторки Ольги Купріян. Ви зустрінетесь з незвичайними сусідами родини Бобренків: Мареною Дніпровською, болотяною Черепахою Пелагеєю, раком-самітником Іраклієм, тітонькою Совою, балакучими рибками-сестричками Іринкою та Даринкою.

Авторка майстерно і ненав’язливо збагатила історію важливими знаннями про червонокнижних і звичайних мешканців Здвижу, а ще нагадала про важливість збереження природи, зокрема водойм, від сміттєвих відходів.

Калі Давид, Шо Бенджамін. Курйози, що трапляються на шляху до школи…

Бібліотечні новинки від видавництва Vivat!

«Не встиг я ступити й кількох кроків, як Бігфут попросив його сфотографувати…».

Знайома ситуація? Часто спізнюєшся до школи? І кожного разу вчителька запитує: «Чому ти спізнився»? Тоді ця книжка для тебе, вона допоможе дати гідну відповідь.

Курйози починаються вже з перших сторінок… Кумедна і динамічна історія, створена письменником та мультиплікатором Давидом Калі, розповідає про шлях одного хлопчика до школи, сповнений несподіванок і випробувань, як-от злі ніндзя або загадкові люди-кроти, НЛО і Єті, парад слонів, шалені барабанщиці та безліч чудернацьких перешкод.

І як тут не запізнитися?

Але ОБЕРЕЖНО: жодне з виправдань не можна застосувати двічі.

Вони смішні та кумедні у фантазії Євгенії Гапчинської

15 листопада - день народження популярної української художниці Євгенії Гапчинської,  авторки кумедних і зворушливих картин на дитячу тематику. 

Малюючи маленьких смішних чоловічків, художниця називає себе «Постачальником щастя № 1». Її роботи є в колекціях картин багатьох українських і зарубіжних поціновувачів живопису. 

Художниця плідно співпрацює з українськими видавництвами, створює чудові малюнки до дитячих книг. У Леотеці є чимало видань, проілюстровані Євгенією Гапчинською, це - "Ліза та її сни" Івана Малковича (А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА),  "Піратські історії" Олени Комової (видавництво "Розумна дитина"), "Аліса в Країні Див" Льюїса Керролла (видавництво АРТ НЕЙШН), "Лускунчик і мишачий король" Ернеста Теодора Амадея Гофмана (видавництво "Меджик букс"), "Аліса в Дивокраї", "Аліса в Задзеркаллі" Льюїса Керролла (видавництво "Фоліо"). Також обкладинки до трьох чудових книг Роальда Даля "Чарлі і шоколадна фабрика", "Матильда", "Джеймс і шоколадний персик" (видавництво А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА) виконані художницею. 

Насолоди Вам від читання! 

Євгенія Завалій. Це всі ми

«Місто – це всі ми,  а проблеми міста – проблеми всіх мешканців».  Питання забруднення навколишнього середовища, неконтрольовані сміттєзвалища, потреба у сортуванні сміття, екосвідомість сучасного населення світу – саме ці теми порушує авторка Євгенія Завалій у повісті «Це всі ми».
Повість про те, як звичайні підлітки можуть змінити своє місто на краще. Ви дізнаєтесь про дельфінів і забруднення морів, про волонтерів і сортування відходів, як збирати підписи під петиціями і формувати громадську думку. А ще - це книга про любов: до тварин, до природи,  до моря, про справжню дружбу і прагнення змінювати світ.
Доповнюють повість неймовірні ілюстрації талановитої художниці Марії  Фої. Отож, запрошуємо до читання!

Письменник, який має звичку щодня читати по 100 сторінок!

Людина, яка мріяла в дитинстві стати бібліотекарем, а стала топовим письменником України. Його твори завжди вражають захопливим сюжетом та динамікою. Його книги: «Мисливці за привидами», «Таємниця козацького скарбу», «Гімназист і Чорна рука» увійшли до шкільної програми для позакласного читання у 6-7 класах. Він – автор понад 80 книг, серед яких детективи, історичні романи, пригодницькі повісті для дітей. Його романи не раз екранізувалися, а перелік літературних нагород вражає. У 2012 році отримав почесне звання – «Золотий письменник України».

І це – Андрій Кокотюха!

Знайомтесь з його книгами у цьому коротенькому відеоогляді, а для читання  - забігайте до Леотеки!

Три книжки, три захопливі історії

Надія Гуменюк – талановита українська письменниця, авторка численних книжок для дітей: «Чапики-Чалапики» (1990), «Веселка для Веселика» (2001), «Де гуляє крокотам» (2003), «Казка про козака Ярка і Яринку-Живинку» (2004), «Котилася писанка» (2004), «Святвечір» (2003), «Боні і підземна ріка» (2007), «Зустріч на Босому мосту» (2009), «Таємниця княжої гори» (2009), історичного роману для дітей «Білий вовк на чорному шляху» (2010).

Знайомтесь з творами письменниці у цьому огляді)) 

До зустрічі у Леотеці!

Галина Ткачук. Школознавство

     «Часом здається, що школу вигадали для того, щоб люди віком від шести до шістнадцяти років не сиділи вдома».

Якщо ви вважаєте, що ваша школа найгірша у світі… що предмети, які ви вивчаєте, найнезрозуміліші… а домашні завдання найбільші та найскладніші… то, вам, безсумнівно, треба неодмінно прочитати цю книжку!

Як виглядала школа на Січі? Чому у давніх гімназіях хлопці і дівчата навчалися окремо? Якими були шкільні правила і перші підручники? Навіщо взагалі вигадали школи? Пізнавально та з гумором вам про все розповість авторка Галина Ткачук. Вона знайомить із способами викладання та предметами, які значно відрізнялися від сучасних. А також з різноманітними покараннями за непослух, читаючи про які, радієш, що жодне з них не дожило до сьогодні. Книга охоплює періоди історії української школи від давніх парафіяльних, січових, братських шкіл і до нашого часу.

   Ілюстрації, стилізовані під зображення в старовинних книгах, створила Юлія Твєрітіна.

Галина Кирпа. Дивний лис і дивний ліс

Книжечка про диво. Диво навколо нас. Адже в нас на очах народжується весна і літо, вечір і тиша, хмарки й усмішки, зелень та блакить.

Чудові мініатюри Галини Кирпи переконують: ось таким казковим бачить світ дитина. Для неї «хмарка – ніби палац золотий», а «дубок мудрує думоньку свою». Саме така дитина є в цій книжці. 

Яка? 

А та, що відкриває світ.

Доповнюють книгу неймовірні ілюстрації Анни Хоменко, яка мимохіть перетворює дитячу уяву на небуденне дивовижне свято. Отож, запрошуємо до читання!

Ввечері
Пливе хмаринка – сиза, наче равлик.
Мов бджілка, наробилася земля.
А вечір дибуляє, як журавлик.
А матіола пахне, як своя.

Дивний ліс
Тут не носять шапок опеньки
цілу зиму аж до весни.
Тут мурашка стає навшпиньки -
хоче шишку дістати з сосни.

Дивний лис

Вечірні соняхи до неба підтяглись.

Бджола на ніч несе пісні у вулик.

До мальви й досі зазирає лис:

- Ти зацвіла чи просто усміхнулась?

Вздульська Валентина. Українські диковиська

Хто такі ракоскорпіони? Чи справді мільйони років тому в Україні жили страуси? Який вигляд мав їжатець? Чим харчувалися птахи Марабу? І які диковиська плавали у наших водах? 

Протягом тисячоліть змінювалися клімат і ландшафт нашого краю. Різні біологічні види з’являлися, видозмінювалися, переміщувалися і вимирали. Про це та багато іншого розповість книга Валентини Вздульської «Українські диковиська» від Портал. Видавничо-освітній проект.

В книзі зібрано історичні факти, короткі відомості та чудові ілюстрації про десятки доісторичних тварин, як жили на території сучасної України: від крихітних до велетенських, від геть чудернацьких до схожих на тих, що існують на Землі досі.

«Українські диковиська» найкраще читати інтерактивно: наприкінці кожної розповіді ви побачите підказки, за якими зможете знайти додаткову інформацію в бібліотеці або інтернеті.

Валентина Вздульська. Євині ями

Єва любить рити ями. Здоровенні ями. Найкраще це робити на березі моря. Проте Єва не завжди риє ями, а тільки тоді, коли в неї ямний настрій ((

«Євині ями» - цікава й ненав’язлива розповідь про археологічні розкопки, захопливі оповіді з історії давніх племен, що населяли територію сучасної України. Книга знайомить зі скіфськими періодом історії українських теренів. Красиві ілюстрації і цікава розповідь від імені дівчинки, а також карта України із зображеними на ній місцями розташування скіфських племен запропонована Портал. Видавничо-освітній проект й дитячою письменницею Валентиною Вздульською.

Мода понад усе!

У Міжнародний день краси - нова колекція модних книг!!! Сміливо експериментуйте та створюйте власні моделі))

Літера, яка повернулася до абетки (до Міжнародного дня грамотності)

Для тих, хто бажає поглибити свої знання з української мови, поговоримо сьогодні про літеру "Ґ". Найперше, які спадають на думку слова, то це: аґрус, ґава, ґазда, ґанок, ґедзь, ґрунт, ґудзик, ґуля, дзиґа, ґелготати, ґречний. А ще є чимало інших:  ґандж,  ґатунок, ґвалт, ґеґати, ґлей, ґніт (у лампі), ґоґель-моґель, ґрасувати, ґратчастий, ґринджоли, джиґун, дзиґлик, ремиґати; власні назви – топоніми України: Ґорґани (гірський масив у Бескидах), Ґоронда, Уґля (села на Закарпатті), у прізвищах українців: Ґалаґан, Ґалятовський, Ґеник, Ґердан, Ґжицький, Ґойдич, Ґонта, Ґриґа, Ґудзь, Ломаґа (чинний Український правопис 2019 р.).

Щодо історії букви ґ, то вона є досить давньою...

У праслов’янській мові звук [ґ] існував завжди, не було звуку [г]. У пам'ятках староукраїнської мови з ХІV ст.  [ɡ] передавався на письмі буквосполукою «кг» (кгвалт, кгрунт, Кгедимінович, Скиркгайло, розкга, мозкгови). Вживали його і за пізніших часів, хоч дедалі рідше. Особливе написання цієї літери вперше застосовується у Пересопницькому Євангелії (1556—1561).

У 1619 році букву "Ґ" вводить до алфавіту Мелетій Смотрицький у своїй «Граматиці» (1616). З 30-40 років ХІХ ст. поширюється й зрештою переважає ця літера передусім на Галичині. 

Один із провідників українізації Микола Скрипник  наголошував: "звук ґ цілковито властивий українській мові  —  "ґудзик", "ґирлиґа" і цілі десятки і сотні українських слів". 1933 року з ідеологічних міркувань літеру ґ було вилучено з української абетки, лише на Галичині та Закарпатті її вживали до 1939—1944 років. Восени 1989 p. правописна комісія при Президії АН УРСР ухвалила повернути літеру ґ в український алфавіт. Її поновили у третьому виданні «Українського правопису» (1900). (Вікіпедія)

А тепер найцікавіше! Відкриваємо "Лексикон львівський: поважно і на жарт" за редакцією Наталі Хобзей  (Видавництво Старого Лева, 2019 року видання) і шукаємо слова на літеру "Ґ". Їх в переліку зазначено трохи більше, ніж двохсот. Маємо яскраві приклади мовленнєвого Львова початку 20 століття:

ґаврук - пан

ґавручка - пані

ґажа - платня

ґаламан - плащ, пальто

ґали - очі

Ґаліція - Галичина

ґальоп - швидко, миттєво

ґальопка - швидкий танець

ґаляретка - загущений варений сік із ягід чи плодів

ґаляретковий - желейний

ґандзель - порода голубів

ґапа - неуважна людина, роззява (Дивися, ґапо, під ноги, бо ще зашпортаєшся й впадеш)

ґарнітур - добір різних предметів та речей, які творять цілість (меблі, одяг тощо)

ґатунок - сорт, вид

ґвазда - плаксій

ґеорґінія - жоржина

ґідя - висока жінка

ґімнастикуватися - робити гімнастику (Як стану в шестій, то є на всьо час. Живу собі, ґімнастикуюся (Гірний))

ґішефт (ґешефт) - справа, бізнес (Знають пан бурмістр: для багача нема злого ґешефту, а для бідного нема доброго ґешефту (Франко))

ґлянц - блиск

ґраматично - граматично

ґратуляція - вітання, поздоровлення

ґренджоли (гринджоли) - сани

ґречно - виховано, ввічливо

ґрипсак - олівець

ґрис (грис) - пшенична мука найнижчого сорту

ґрулі - грушки

ґудз - вузол (на мотузку, шнурку, нитці)

ґуздратися - вовтузитися, надто повільно щось робити

ґумаки - ґумові чоботи

ґуфрований (ґофрований) - зморщений (про тканину, папір)

 

Варто ще знати:

Перелік слів з літерою Ґ за словником Бориса Грінченка

Кім Фупц Окесон. Мій дідусь став привидом

Дідусь-привид…

- Хіба таке буває? - спитаєте ви. - Так, буває.

Книга «Мій дідусь став привидом» (Дитяче арт-видавництво "Чорні вівці") розповідає про хлопчика, який втратив улюбленого дідуся. Рідні не дуже хотіли говорити з ним на цю тему, а можливо просто не вміли. Есбен має багато питань, на які не отримує однозначної відповіді і довго не може заснути...

- Це ти, дідусю? – запитав Есбен.

Ніхто не казав йому, що дідусеві може спасти на думку прийти до нього і вмоститися на комоді; усі говорили лише про ангела та землю.

- Як ти тут опинився? Я думав, ти помер.

- Я теж так думав, - відповів Дідусь.

- Ой! – скрикнув Есбен. – Ти став привидом!

- Та щось таке! – сказав Дідусь.

Щось дуже важливе мав зробити дідусь, та не встиг… тому й прийшов до онука.

Книжка висвітлює одну з найболючіших тем – як пояснити дитині смерть рідної людини так, щоб не травмувати її вразливу психіку. За словами перекладачки Наталі Іваничук, автори знаходять найкраще пояснення: дідусь став привидом. «З привидом легше змиритися, – міркує вона, – з ним можна поговорити і знайти щось загублене за життя. Книжка вчить не боятися смерті й утрати та вміти з цим жити змалечку. Вона годиться для дітей від чотирирічного віку. Дорослим – теж. Останнім видання допоможе пояснити дітям те, що важко піддається поясненню».

Малюнки створила Ева Ерікссон. 

Ольга Купріян. Кісточка оливи

 

На території сучасного Північного Причорномор’я 2,5 тисяч років тому з’явилися античні міста-колонії, засновані греками-переселенцями. Про цю подію нашої історії описала Ольга Купріян у своїй книзі «Кісточка оливи» (Портал. Видавничо-освітній проект).

В центрі розповіді – маленький хлопчик Нестор, який збирається зі своїми батьками у далеку подорож шукати новий дім. Для хлопчика це гарна новина, адже здійсниться його заповітна мрія – вони вирушать у плавання. Для головного героя підготовка до подорожі обмежується прощанням з бабусею, яка вручає мішечок оливок і радить йому, коли буде сумно, посадити кісточки цих плодів у землю.

Та чи стане нова домівка тим надійним прихистком, який мав хлопчик на рідній землі???

 Завдяки чудовим ілюстраціям Оксани Скворчинської, можна побачити: як виглядали давньогрецькі поселення, за якими сузір’ями греки орієнтувалися, пливучи по морю, яку їжу споживали та в що одягалися. А карта, що на форзаці книжки, покаже шлях, який довелося подолати героям книги, аби дістатися з Мілета до Тіри.

Ще один момент цього видання – це спроба осмислити і пояснити найменшим читачам досвід переселенців. Як не гірко, ця тема є актуальною й сьогодні, адже багатьом родинам довелось покинути рідні домівки через теперішню війну на Сході нашої країни.

за Макарик В. Грецькі переселенці при гирлі Дністра

Приємного читання і перегляду!