Різдво – це пора дива і світла, яке ніхто не в змозі згасити, пора дарунків і радісних передчувань. Нехай цьогоріч Різдво буде по-особливому світлим і теплим, адже кожен з нас може творити особливий настрій Різдва і стати для когось добрим Ангелом, бо це ж така втіха – дарувати комусь щастя!
А допоможе вам у цьому, і безперечно надихне, добірка зворушливих, теплих і часом дотепних різдвяних історій українських, і не тільки, авторів. Запрошуємо до читання!
Коли бажання потрапити на вершину світу стає ціллю життя і затьмарює розум, перемагає… бажання, а не розсудливість. Байдуже, що ця пригода коштує багато десятків доларів і може коштувати безцінного життя. Групу веде досвідчений провідник за чітко спланованим маршрутом, задля можливості постояти кілька хвилин на найвищій точці планети, на Евересті. Але там, на висоті 8848 метрів, у розрідженому повітрі, мозок втрачатиме мільйони клітин, тіло зрадливо слабнутиме і навіть найдосвідченіші почнуть коїти помилку за помилкою. Для декого їхні помилки стануть фатальними.
Книга "У розрідженому повітрі" — персональний звіт відомого американського журналіста та альпініста Джона Кракауера про трагедію на Евересті 1996 року. Про те, що криється за «враженнями» від перебування на «вершині світу», про особисту відповідальність і трагедію цивілізованого світу.
Інше видання - книга-мандрівка "Еверест" Франсіса Санґми - написане для дітей. Тут наукові факти чергуються із захопливими міфами і легендами, а яскраві сторінки розворот за розворотом створюють цілісний погляд на найвищу гору планети.
Читайте із задоволенням інші видання Леотеки про "вершини світу"!
Гори Гуцульщини : путівник, який об’єднує / пер. Ю. Нестерук. — Краків, 2006. – 224 с. : фотогр., іл.
Гюґе, Дельфін. Гори / Д. Гюґе ; іл. Д. Балісевича та ін. ; пер. з фр. Х. Ромашко. — Київ : #книголав, 2019. — 78 с. : іл. — (Серія "Дитяча полиця").
Кумжа, Альгірдас. Гімалаї : щоденник однієї експедиції: Непал - Тибет квітень - травень 2004 року / А. Кумжа ; пер. з лит. О. Боднар. — 70 с. : фотогр.
Міхаліцина, Катерина. Говерла / К. Міхаліцина ; іл. С. Балух. — Харків : Крокус, 2019. - 22 с. : кол. іл. — (Серія "Цікава Україна").
Николишин, Юрій. Усе про Карпати / Ю. Николишин ; фото автора та ін. — Львів : Апріорі, 2012. - 116 с. : фотогр.
З давніх-давен українська хустка була наділена певною магічною силою, вважалася своєрідним оберегом, захистом не лише від холоду й спеки, але й зурочень. Хустки виготовляли з домотканого полотна, лляної чи вовняної нитки, а найдорожчі - з оксамиту й шовку, їх оздоблювали різноманітними вибійчаними візерунками (або ж по-народному - вибиванка, набійка, друкованиця, мальованка, димка, синильниця). Цікаві зразки хустяних виробів представлені у нашій виставці.
А добрим доповненням до хустяної колекції є колекція бібліотечних книжок. Запрошуємо до Леотеки і читання)
Юрій Винничук - відомий український письменник, автор численних книжок для дітей і дорослих. Його твори перекладені й знані в багатьох країнах світу. 2022 рік - ювілейний для Юрія Винничука, а отже є хороша нагода підсумувати й пригадати: які ж книжечки для дітвори написав письменник? Отож зустрічайте кумедних і сміливих героїв з їх веселими пригодами (багатьом нашим читачам вони вже полюбилися)):
- хвацьке Поросятко, яке розвалило королівський палац, знищило вщент дванадцятьох лютих розбійників та ще й стало капітаном піратського корабля («Історія одного поросятка»);
- веселі чеберяйчики - Гопля і Піпля, які збудували собі хатку («Чеберяйчики Гопля і Піпля»), а пізніше запросили гостей й пригостили їх смачнючим пирогом-перекладанцем («Перекладенець»). Продовженням пригод чеберяйчиків стала зустріч із Аєю («Балакуче яблуко та інші історії») і Метеликом-одноденкою («Метелик вивчає життя»). Чому сонце кругле, а не квадратове? Чому небо блакитне, а не зелене, як трава? Чому, коли нюхати квіти, завжди крутить у носі?, - усі ці відповіді на метеликові запитання дізнаємося з книжки;
- мандрівна Ковбаска, яка упоралася зі злою Відьмою; ніколи не існуючий пан Таляпс, який любив ходити по калюжах і робити ногами "таляпс, таляпс!", мешканці мармуляди - Жовтого Марамульда та маленьких Марамульок, а також пан Зюм-зюма, що нібито мав синє волосся і кучеряві очі й ніяк не міг потрапити до власної хати... («Чудернацькі казки»);
- хлопець Лежень, який зголосився вигнати Страхи-чудовиська з галицького замку за смачну заплату - щоб його увесь час годували варениками, так він їх полюбляв («Лежень»). Що було далі? Читайте)
А в книжці «Казки зі Львова» знайомимося з примхливими львівськими коминами й старим, який мешкав на Клепарові та щодня грав на катеринці; шпаком Діонизієм і львівським радіо; великою родиною левів з Африки, яка скуштувала смачнючого львівського пирога з вишнями і відмовилася від м'яса. І таке буває)).
Це ще не все. Більше про самого Юрія Винничука читайте на нашому сайті у рубриці «Львівські письменники дітям». До зустрічі в Леотеці!
Соковито-смачне свято День яблука випадає на 21 жовтня. Його святкування було вперше організоване у Великій Британії 1990 року за ініціативи однієї з благодійних організацій, відтоді щорічно відзначають у багатьох країнах світу.
Для любителів яблук приготовані різні цікаві заходи з елементами ярмарку, де можна не лише спробувати сотні сортів яблук й десятки найрізноманітніших кулінарних страв з них: яблучного пирога, штруделя, рулета, яблучного соусу, джему, варення, мармеладу, яблучної хрусткої скоринки… тощо (цей список можна продовжувати нескінченно); взяти участь у цікавих «яблучних конкурсах», таких як стрільба з цибулі по яблуках або очищення яблука, де виграє той, хто зумів зрізати найдовшу шкірку з яблука; а ще - придбати саджанці для свого саду чи городу.
Усі знають наскільки корисні яблука. Вони складаються з великої кількості вітамінів та мікроелементів, баланс яких є основою нашого здорового імунітету. «Хто яблуко в день з'їдає, у того лікар не буває», - говорить народна мудрість.
Про яблука згадується у біблійних переказах, казках, легендах, народному фольклорі. Це улюблений елемент у роботах художників. Поети і письменники присвятили чудові рядки цьому смачному фрукту, він звучить у назвах оповідань і романів: «Восени пахне яблуками» Василь Сухомлинський, «Пів'яблука» Галина Вдовиченко, «Балакуче яблуко та інші історії» Юрій Винничук, «Яблука для мами» Андрій М'ястківський, «Пригоди Змія Багатоголового. Діти Сонцівни й молодильні яблука» Дара Корній, «Царство Яблукарство» Сашко Дерманський, «Яблука війни» Надійка Гербіш, «Романові яблука» Олесь Гончар, «Печені яблука» Оксана Куценко, «Цілюще яблуко» Вадим Скомаровський, «Синє яблуко для Ілонки» Любов Пономаренко, «Яблуко у річці» Андрій Топачевський, «Яблуко добрих вістей» Василь Голобородько, «Серпневе яблуко» Роман Лубківський та інші.
«Восени пахне яблуками»
Тихий осінній день. У яблуневому саду літають джмелі. Ось вони помітили яблуко, що впало з дерева і лежить на землі. З яблука тече солодкий сік. Обліпили яблуко джмелі. Зайшло сонце. А в саду пахнуть яблука, нагріті сонцем. Десь заспівав цвіркун. Коли це з яблуні на землю впало яблуко — гуп... Цвіркун замовк. Пролетів сполоханий птах. Десь за лісом у нічному небі спалахнула зірка. Знову заспівав цвіркун. Уже й місяць виплив на небо, а яблука пахнуть гарячим сонцем. Василь Сухомлинський
А ще:
Яблука Я люблю, як буває осінню пахне яблуками у хаті. Он лежать вони, повні просині, повні сонця, немов на святі; крутобокі і вітром точені, на весілля десь приурочені, повисають на гільце зрубане і самі бубонять, як бубони… Звуться зорями і ранетами, повні пахощів, соком гожі, доспівали попід планетами, і планети — на них же схожі. Мились росами десь під тучею, в землю падали в добрім літі, і ставала земля пахучою, ніби яблуко на орбіті… автор Андрій Малишко
Самотнє яблуко Останнє яблуко самотньо Зависло в сірому гіллі. Осінніх днів безповоротність Давно вже ввірена судьбі.
Налите сонцем і жагою Палким вогнем горить в імлі, І, мов цілющою водою, Спада по краплі до землі.
У цій осінній круговерті В дарунок вічність, а чи мить: Коли усе підвладне смерті, Воно так сонячно горить. автор Володимир Литвин
Яблука коли йдеш збирати яблука, які ще вчора вгризались в небо, а тепер рум’яніють у обіймах високої трави й заклично виблискують залишками хмар, такими холодними, що пальці обпікає і судомить від доторку; коли несеш їх у подолі, відчуваючи,як вони твердими боками штурхають один одного; коли розкладаєш їх на столі, а вони всотують в себе сонце, так, що непомітно приходить вечір; коли береш в руку цю теплу наочну модель любові, підносиш до щоки і відчуваєш як звідти по-домашньому пахне приборканою осінню, тоді розумієш, що живий. автор Наталя Боровик
Яблучна тема на картинах українських художників
Катерина Білокур. Богданівські яблука (1958-1959)
Катерина Білокур. Привіт урожаю (1946)
Катерина Білокур. Квіти, яблука і помідори (1950)
Саміра Янушкова. Яблука на гілці
Марія Примаченко. Лежень ліг під яблунею, щоб яблуко саме упало в рот, а воно його в лоб (1968)
Микола Анисимов. Натюрморт з червоними яблуками (1994)
Яскраві натюрморти в живописі Віктора Довбенка
Яблуко – символ здоров’я, життєвої сили, любові і багатства природи. Смакуйте цей фрукт на здоров'я і читайте гарні книжки!
Соломія Амвросіївна Крушельницька ще за життя здобула титул найвидатнішої співачки світу. Шанувальники багатьох міст Європи та Південної Америки захоплювалися оперними партіями в її виконанні. Лише знамениту партію Чіо-Чіо-Сан з відомої опери "Мадам Баттерфляй" Дж. Пуччіні Соломією Крушельницькою було виконано понад сто разів. І саме вона, на думку критиків, вважається найкращою виконавцею цієї ролі.
Її незрівнянне лірико-драматичне сопрано діапазоном майже в три октави було унікальним явищем в історії світового вокального мистецтва. Успіх Соломії Крушельницької на оперних сценах світу був також і визнанням української музики й мистецтва. Будучи вихованою на українській пісні, Соломія Крушельницька зробила її невіддільною від своєї особистості, з рідною піснею нерозривно пов'язаний її щирий патріотизм та незламна вірність Україні.
Соломія Крушельницька і Львів
𝄞𝄞 Соломія Крушельницька родом із Тернопільщини, але частина її життя була тісно пов'язана зі Львовом. Навчалася у Львівській консерваторії (1891-1893 рр.), яку закінчила срібною медаллю й відзнакою, про що свідчить унікальний запис у дипломі: "Має всі дані, щоб стати окрасою навіть першорядної сцени...".
𝄞𝄞 Саме з львівської сцени розпочалася її кар’єра співачки - успішно дебютувала у травні 1893-го в опері «Фаворитка» Г. Доніцетті у театрі Скарбка (тепер – Національний академічний український драматичний театр ім. М. Заньковецької).
І. Проценко. «Тріумф Баттерфляй у Брешії»
𝄞𝄞 І навіть, коли поїхала на навчання в Італію, з мрією завоювати міланську оперу, майже щороку, починаючи з 1894 р. виступала з гастролями у Львові та інших містах України, виконувала головні партії у "Трубадурі" Дж. Верді, "Фаусті" Ш. Гуно, "Африканці" В. Майбера, "Страшному дворі" С. Монюшка та інші, брала участь як солістка у Шевченківських концертах хору "Боян" у співучасті з відомими українськими співаками. У свої концерти С. Крушельницька обов'язково додавала кілька номерів з українськими народними піснями. На всі гастролі примадонна брала із собою видання "Кобзаря" Т. Шевченка.
𝄞𝄞 У серпні 1939-го приїхала до Львова - відвідати рідних, тут довелось залишитися до кінця свого життя. Останній концерт відбувся 26 грудня 1949 року. «Під склепіння залу злітає старовинна українська пісня «Родимий краю, село родиме», - описувала той момент Ірина Вільде. - Вона звучала так велично, так урочисто, що зал, здавалося, завмер від захоплення. Коли ж пролунав останній акорд, раптом замість оплесків, почулося загальне схлипування та плач, і аж потім, мов ураган, залунали оплески. Ні до, ні після цього мені не доводилося бачити такої реакції на спів артиста».
Через три роки - 16 листопада 1952 року - Соломія Крушельницька відійшла у вічність.
𝄞𝄞 Сьогодні ім'ям Соломії Крушельницької у Львові названо театр опери та балету, середню спеціальну музичну школу-інтернат, музично-меморіальний музей, вулицю в Галицькому районі. У дзеркальному залі Львівського театру опери й балету встановлено бронзовий пам'ятник оперній співачці (скульптор Я. Скакун), також тут від 1991 року відбуваються Міжнародні конкурси оперних співаків імені С. Крушельницької.
Джерела:
Білавич, Данута. Таємниці Соломії Крушельницької / Д. Білавич // Локальна історія. - 2020. - № 8. - С. 30-35.
Національний діамант : до 150-річчя від дня народження С. А. Крушельницької (1872-1952) // Календар знаменних і пам'ятних дат. - 2022. - № 3. - С. 83-94.
Скринченко, Володимир. Життєві мандри Соломії // Слово Просвіти. - 2022. - № 31. - С. 14.
20 вересня — день народження Дари Корній (справжнє ім'я Мирослава Іванівна Замойська) — сучасної української письменниці, яка пише в жанрі фентезі. За перший великий твір - роман "Гонихмарник" (2010 р.), письменниця отримала чимало відзнак і премій, а ще неофіційне звання «української Стефені Маєр". Сьогодні Дара Корній є авторкою понад двадцяти книг для дітей і дорослих.
Пропонуємо знайомство з трьома останніми найновішими книгами авторки, написаних для дітей, надрукованими 2021 року: "Казка про двох братів та сестру", "Бузинова сопілка діда Всевіда" (обидві вийшли у видавництві "Апріорі", чудові ілюстрації створила Вікторія Ковальчук - Доповнений світ ілюстрацій Вікторії Ковальчук) й "Пригоди Змія Багатоголового. Діти Сонцівни й молодильні яблука" (видавництво Vivat, художник - Іван Кипібіда). Усі видання Леотека отримала за програмою від Український інститут книги.
"Казка про двох братів та сестру"
Прекрасний і щасливий то був Світ. Не існувало ще ненависті, злоби, заздрості. Земля щедро родила, сонце лагідно світило, небо проливалося благодатною зливою, діти росли в гармонії з природою. Творець милувався своїм улюбленим творінням. В одній славній сім’ї росли-підростали двоє братів, Морок та Житник, і найменша сестра Веселка. Гарні то були діти, щедро обдаровані талантами. Все змінилося, коли пролилася перша безневинна кров, коли один з братів захотів відчути себе Богом і задля цього забрав невинне життя. А інший брат не зупинив його. Зло, заздрість, ненависть та спокуса увійшли у Світ. Творець наперед знав чим все для цього Світу закінчиться та вирішив людей знищити. Але не все так просто. Бо це ж казка. Хто чи що врятувало людей від гибелі? Чому так важливо цінувати чуже життя, любити землю, якою ходиш та відкидати вбік спокуси, навіть якщо вони Вам обіцяють всемогутність?
"Бузинова сопілка діда Всевіда"
Ця добра казочка про всесильного діда Всевіда, який живе у старому Пралісі, мешкає у бузиновій хатинці, грає на чарівній бузиновій сопілці та товаришує з сестрами Весною, Осінню, Зимою та Літом. Одного сніжного зимового дня хтось поцупив дідову бузинову сопілку і у Пралісі все переплуталося — суниці посеред стужі, журавлині ключі у зимовому небі, розквітлі конвалії на галявині, де ще мить тому лежав сніг... До всього, у пісочному годиннику світу час зупинився. Як це виправити? Хто він — той загадковий крадій? І для чого йому чарівна сопілка діда Всевіда?
"Пригоди Змія Багатоголового. Діти Сонцівни й молодильні яблука"
Скелястий Світ Вічного Літа населяють мудрі змії та дракони, які подолали заздрість і живуть у гармонії та злагоді, кожен має своє призначення й шанує закон. Однак несподівано цей чарівний Світ спіткало лихо: у Райському саду захворіли жар-птиці й вертоград із молодильними яблуками занедужав. Про це дізнаються друзі — юні Мотузочка й трьохголовий змій, якого всі називають Халепником за бешкетний норов. І строката компанія рушає у світ людей, щоб дізнатися правду й завадити непоправній катастрофі.
Читачі не тільки зануряться у плетиво незвичайних пригод, а й навчаться цінувати дружбу й дослухатися до свого серця. І ще переконаються в істинності заповідей Скелястого Світу, особливо в тому, що любов і повага до матінки Землі — понад усе.
.png)
Книга "У розрідженому повітрі" — персональний звіт відомого американського журналіста та альпініста Джона Кракауера про трагедію на Евересті 1996 року. Про те, що криється за «враженнями» від перебування на «вершині світу», про особисту відповідальність і трагедію цивілізованого світу.
Інше видання - книга-мандрівка "Еверест" Франсіса Санґми - написане для дітей. Тут наукові факти чергуються із захопливими міфами і легендами, а яскраві сторінки розворот за розворотом створюють цілісний погляд на найвищу гору планети.
.webp)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
