пʼятниця, 26 листопада 2021 р.

Юрій Нікітінський


Юрій Нікітінський!
Секретне ім’я: М’ятний Юрася із Вовкою, який осідлав бомбу.
Суперсила: іронія та любов до музики!
Кредо: пишу так, щоб самому було цікаво!
Дата народження: 26 листопада 1970 року.
Самоіронічний: - Є дитячі письменники красиві, веселі, а є я - Юрій Нікітінський!

А, якщо, серйозно))
Сьогодні день народження у крутезного письменника - Юрія Нікітінського, автора супер класних книжок для дітей: "Вовчик, який осідлав бомбу", "Будинок двірників", "Міцна дружба Дімона", " В океані", "Про Юлю і Юру", "Страшенно-хуліганська книжка"(у співавторстві з В. Кириченком), "Діди Морози цілий рік", " І прийшли пінгвіни...", «Дивні пригоди (не)дивної вчительки», "Таємниця викраденого горщика"," Таємниця старої пекарні", "Петрик і Чорна Рука", "Життя та зазвичайні пригоди Тамарочки Павлівни", "Дівчатка, які в мене закохані".

Вітаємо нашого улюбленого письменника зі святом й бажаємо йому натхнення у житті й творчості!
Фото використано із Facebook сторінки автора))

              


                         

                  

Запрошуємо до Леотеки!


четвер, 25 листопада 2021 р.

Ольга Купріян. Боброго ранку!

Доброго ранку! Ні, Боброго ранку!
"Часом люди нарікають, що бобри завдають їм шкоди. Але ще й досі не з’ясовано, хто кому більше нашкодив! І зовсім бобри не злюки, а від природи талановиті будівельники".
Весела оповідка про життя, звичаї і побут бобрового сімейства та усіх мешканців мальовничої річки Здвиж від авторки Ольги Купріян. Ви зустрінетесь з незвичайними сусідами родини Бобренків: Мареною Дніпровською, болотяною Черепахою Пелагеєю, раком-самітником Іраклієм, тітонькою Совою, балакучими рибками-сестричками Іринкою та Даринкою.
Авторка майстерно і ненав’язливо збагатила історію важливими знаннями про червонокнижних і звичайних мешканців Здвижу, а ще нагадала про важливість збереження природи, зокрема водойм, від сміттєвих відходів.



понеділок, 22 листопада 2021 р.

Калі Давид, Шо Бенджамін. Курйози, що трапляються на шляху до школи…

Бібліотечні новинки від видавництва Vivat!

«Не встиг я ступити й кількох кроків, як Бігфут попросив його сфотографувати…».
Знайома ситуація? Часто спізнюєшся до школи? І кожного разу вчителька запитує: «Чому ти спізнився»? Тоді ця книжка для тебе, вона допоможе дати гідну відповідь.
Курйози починаються вже з перших сторінок… Кумедна і динамічна історія, створена письменником та мультиплікатором Давидом Калі, розповідає про шлях одного хлопчика до школи, сповнений несподіванок і випробувань, як-от злі ніндзя або загадкові люди-кроти, НЛО і Єті, парад слонів, шалені барабанщиці та безліч чудернацьких перешкод.
І як тут не запізнитися?
Але ОБЕРЕЖНО: жодне з виправдань не можна застосувати двічі.


понеділок, 15 листопада 2021 р.

Вони смішні та кумедні у фантазії Євгенії Гапчинської


15 листопада - день народження популярної української художниці Євгенії Гапчинської,  авторки кумедних і зворушливих картин на дитячу тематику. 
Малюючи маленьких смішних чоловічків, художниця називає себе «Постачальником щастя № 1». Її роботи є в колекціях картин багатьох українських і зарубіжних поціновувачів живопису. 
Художниця плідно співпрацює з українськими видавництвами, створює чудові малюнки до дитячих книг. У Леотеці є чимало видань, проілюстровані Євгенією Гапчинською, це - "Ліза та її сни" Івана Малковича (А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА),  "Піратські історії" Олени Комової (видавництво "Розумна дитина"), "Аліса в Країні Див" Льюїса Керролла (видавництво АРТ НЕЙШН), "Лускунчик і мишачий король" Ернеста Теодора Амадея Гофмана (видавництво "Меджик букс"), "Аліса в Дивокраї", "Аліса в Задзеркаллі" Льюїса Керролла (видавництво "Фоліо"). Також обкладинки до трьох чудових книг Роальда Даля "Чарлі і шоколадна фабрика", "Матильда", "Джеймс і шоколадний персик" (видавництво А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА) виконані художницею. 
Насолоди Вам від читання! 

четвер, 11 листопада 2021 р.

Євгенія Завалій. Це всі ми

«Місто – це всі ми,  а проблеми міста – проблеми всіх мешканців».  Питання забруднення навколишнього середовища, неконтрольовані сміттєзвалища, потреба у сортуванні сміття, екосвідомість сучасного населення світу – саме ці теми порушує авторка Євгенія Завалій у повісті «Це всі ми».
Повість про те, як звичайні підлітки можуть змінити своє місто на краще. Ви дізнаєтесь про дельфінів і забруднення морів, про волонтерів і сортування відходів, як збирати підписи під петиціями і формувати громадську думку. А ще - це книга про любов: до тварин, до природи,  до моря, про справжню дружбу і прагнення змінювати світ.
Доповнюють повість неймовірні ілюстрації талановитої художниці Марії  Фої. Отож, запрошуємо до читання!


середа, 13 жовтня 2021 р.

Письменник, який має звичку щодня читати по 100 сторінок!

Людина, яка мріяла в дитинстві стати бібліотекарем, а стала топовим письменником України. Його твори завжди вражають захопливим сюжетом та динамікою. Його книги: «Мисливці за привидами», «Таємниця козацького скарбу», «Гімназист і Чорна рука» увійшли до шкільної програми для позакласного читання у 6-7 класах. Він – автор понад 80 книг, серед яких детективи, історичні романи, пригодницькі повісті для дітей. Його романи не раз екранізувалися, а перелік літературних нагород вражає. У 2012 році отримав почесне звання – «Золотий письменник України».
І це – Андрій Кокотюха!
Знайомтесь з його книгами у цьому коротенькому відеоогляді, а для читання  - забігайте до Леотеки!



вівторок, 12 жовтня 2021 р.

Три книжки, три захопливі історії

Надія Гуменюк – талановита українська письменниця, авторка численних книжок для дітей: «Чапики-Чалапики» (1990), «Веселка для Веселика» (2001), «Де гуляє крокотам» (2003), «Казка про козака Ярка і Яринку-Живинку» (2004), «Котилася писанка» (2004), «Святвечір» (2003), «Боні і підземна ріка» (2007), «Зустріч на Босому мосту» (2009), «Таємниця княжої гори» (2009), історичного роману для дітей «Білий вовк на чорному шляху» (2010).
Знайомтесь з творами письменниці у цьому огляді)) 


До зустрічі у Леотеці!



пʼятниця, 8 жовтня 2021 р.

Галина Ткачук. Школознавство

     «Часом здається, що школу вигадали для того, щоб люди віком від шести до шістнадцяти років не сиділи вдома».
Якщо ви вважаєте, що ваша школа найгірша у світі… що предмети, які ви вивчаєте, найнезрозуміліші… а домашні завдання найбільші та найскладніші… то, вам, безсумнівно, треба неодмінно прочитати цю книжку!

Як виглядала школа на Січі? Чому у давніх гімназіях хлопці і дівчата навчалися окремо? Якими були шкільні правила і перші підручники? Навіщо взагалі вигадали школи? Пізнавально та з гумором вам про все розповість авторка Галина Ткачук. Вона знайомить із способами викладання та предметами, які значно відрізнялися від сучасних. А також з різноманітними покараннями за непослух, читаючи про які, радієш, що жодне з них не дожило до сьогодні. Книга охоплює періоди історії української школи від давніх парафіяльних, січових, братських шкіл і до нашого часу.
   Ілюстрації, стилізовані під зображення в старовинних книгах, створила Юлія Твєрітіна.



четвер, 7 жовтня 2021 р.

Галина Кирпа. Дивний лис і дивний ліс

Книжечка про диво. Диво навколо нас. Адже в нас на очах народжується весна і літо, вечір і тиша, хмарки й усмішки, зелень та блакить.
Чудові мініатюри Галини Кирпи переконують: ось таким казковим бачить світ дитина. Для неї «хмарка – ніби палац золотий», а «дубок мудрує думоньку свою». Саме така дитина є в цій книжці. 
Яка? 
А та, що відкриває світ.
Доповнюють книгу неймовірні ілюстрації Анни Хоменко, яка мимохіть перетворює дитячу уяву на небуденне дивовижне свято. Отож, запрошуємо до читання!

Ввечері
Пливе хмаринка – сиза, наче равлик.
Мов бджілка, наробилася земля.
А вечір дибуляє, як журавлик.
А матіола пахне, як своя.


Дивний ліс
Тут не носять шапок опеньки
цілу зиму аж до весни.
Тут мурашка стає навшпиньки -
хоче шишку дістати з сосни.

Дивний лис
Вечірні соняхи до неба підтяглись.
Бджола на ніч несе пісні у вулик.
До мальви й досі зазирає лис:
- Ти зацвіла чи просто усміхнулась?



середа, 29 вересня 2021 р.

Вздульська Валентина. Українські диковиська

Хто такі ракоскорпіони? Чи справді мільйони років тому в Україні жили страуси? Який вигляд мав їжатець? Чим харчувалися птахи Марабу? І які диковиська плавали у наших водах? 
Протягом тисячоліть змінювалися клімат і ландшафт нашого краю. Різні біологічні види з’являлися, видозмінювалися, переміщувалися і вимирали. Про це та багато іншого розповість книга Валентини Вздульської «Українські диковиська» від Портал. Видавничо-освітній проект.
В книзі зібрано історичні факти, короткі відомості та чудові ілюстрації про десятки доісторичних тварин, як жили на території сучасної України: від крихітних до велетенських, від геть чудернацьких до схожих на тих, що існують на Землі досі.
«Українські диковиська» найкраще читати інтерактивно: наприкінці кожної розповіді ви побачите підказки, за якими зможете знайти додаткову інформацію в бібліотеці або інтернеті.



понеділок, 20 вересня 2021 р.

Валентина Вздульська. Євині ями

Єва любить рити ями. Здоровенні ями. Найкраще це робити на березі моря. Проте Єва не завжди риє ями, а тільки тоді, коли в неї ямний настрій ((
«Євині ями» - цікава й ненав’язлива розповідь про археологічні розкопки, захопливі оповіді з історії давніх племен, що населяли територію сучасної України. Книга знайомить зі скіфськими періодом історії українських теренів. Красиві ілюстрації і цікава розповідь від імені дівчинки, а також карта України із зображеними на ній місцями розташування скіфських племен запропонована Портал. Видавничо-освітній проект й дитячою письменницею Валентиною Вздульською.


четвер, 9 вересня 2021 р.

Мода понад усе!

У Міжнародний день краси - нова колекція модних книг!!! Сміливо експериментуйте та створюйте власні моделі))



середа, 8 вересня 2021 р.

Літера, яка повернулася до абетки (до Міжнародного дня грамотності)

Для тих, хто бажає поглибити свої знання з української мови, поговоримо сьогодні про літеру "Ґ"Найперше, які спадають на думку слова, то це: аґрус, ґава, ґазда, ґанок, ґедзь, ґрунт, ґудзик, ґуля, дзиґа, ґелготати, ґречний. А ще є чимало інших:  ґандж,  ґатунок, ґвалт, ґеґати, ґлей, ґніт (у лампі), ґоґель-моґель, ґрасувати, ґратчастий, ґринджоли, джиґун, дзиґлик, ремиґати; власні назви – топоніми України: Ґорґани (гірський масив у Бескидах), Ґоронда, Уґля (села на Закарпатті), у прізвищах українців: Ґалаґан, Ґалятовський, Ґеник, Ґердан, Ґжицький, Ґойдич, Ґонта, Ґриґа, Ґудзь, Ломаґа (чинний Український правопис 2019 р.).

Щодо історії букви ґ, то вона є досить давньою...
У праслов’янській мові звук [ґ] існував завжди, не було звуку [г]. У пам'ятках староукраїнської мови з ХІV ст.  [ɡ] передавався на письмі буквосполукою «кг» (кгвалт, кгрунт, Кгедимінович, Скиркгайло, розкга, мозкгови). Вживали його і за пізніших часів, хоч дедалі рідше. Особливе написання цієї літери вперше застосовується у Пересопницькому Євангелії (1556—1561).
У 1619 році букву "Ґ" вводить до алфавіту Мелетій Смотрицький у своїй «Граматиці» (1616). З 30-40 років ХІХ ст. поширюється й зрештою переважає ця літера передусім на Галичині. 
Один із провідників українізації Микола Скрипник  наголошував: "звук ґ цілковито властивий українській мові  —  "ґудзик", "ґирлиґа" і цілі десятки і сотні українських слів". 1933 року з ідеологічних міркувань літеру ґ було вилучено з української абетки, лише на Галичині та Закарпатті її вживали до 1939—1944 років. Восени 1989 p. правописна комісія при Президії АН УРСР ухвалила повернути літеру ґ в український алфавіт. Її поновили у третьому виданні «Українського правопису» (1900). (Вікіпедія)

А тепер найцікавіше! Відкриваємо "Лексикон львівський: поважно і на жарт" за редакцією Наталі Хобзей  (Видавництво Старого Лева, 2019 року видання) і шукаємо слова на літеру "Ґ". Їх в переліку зазначено трохи більше, ніж двохсот. Маємо яскраві приклади мовленнєвого Львова початку 20 століття:
ґаврук - пан
ґавручка - пані
ґажа - платня
ґаламан - плащ, пальто
ґали - очі
Ґаліція - Галичина
ґальоп - швидко, миттєво
ґальопка - швидкий танець
ґаляретка - загущений варений сік із ягід чи плодів
ґаляретковий - желейний
ґандзель - порода голубів
ґапа - неуважна людина, роззява (Дивися, ґапо, під ноги, бо ще зашпортаєшся й впадеш)
ґарнітур - добір різних предметів та речей, які творять цілість (меблі, одяг тощо)
ґатунок - сорт, вид
ґвазда - плаксій
ґеорґінія - жоржина
ґідя - висока жінка
ґімнастикуватися - робити гімнастику (Як стану в шестій, то є на всьо час. Живу собі, ґімнастикуюся (Гірний))
ґішефт (ґешефт) - справа, бізнес (Знають пан бурмістр: для багача нема злого ґешефту, а для бідного нема доброго ґешефту (Франко))
ґлянц - блиск
ґраматично - граматично
ґратуляція - вітання, поздоровлення
ґренджоли (гринджоли) - сани
ґречно - виховано, ввічливо
ґрипсак - олівець
ґрис (грис) - пшенична мука найнижчого сорту
ґрулі - грушки
ґудз - вузол (на мотузку, шнурку, нитці)
ґуздратися - вовтузитися, надто повільно щось робити
ґумаки - ґумові чоботи
ґуфрований (ґофрований) - зморщений (про тканину, папір)
 
Варто ще знати:

пʼятниця, 3 вересня 2021 р.

Кім Фупц Окесон. Мій дідусь став привидом

Дідусь-привид…
- Хіба таке буває? - спитаєте ви. - Так, буває.
Книга «Мій дідусь став привидом» (Дитяче арт-видавництво "Чорні вівці") розповідає про хлопчика, який втратив улюбленого дідуся. Рідні не дуже хотіли говорити з ним на цю тему, а можливо просто не вміли. Есбен має багато питань, на які не отримує однозначної відповіді і довго не може заснути...

- Це ти, дідусю? – запитав Есбен.
Ніхто не казав йому, що дідусеві може спасти на думку прийти до нього і вмоститися на комоді; усі говорили лише про ангела та землю.
- Як ти тут опинився? Я думав, ти помер.
- Я теж так думав, - відповів Дідусь.
- Ой! – скрикнув Есбен. – Ти став привидом!
- Та щось таке! – сказав Дідусь.
Щось дуже важливе мав зробити дідусь, та не встиг… тому й прийшов до онука.
Книжка висвітлює одну з найболючіших тем – як пояснити дитині смерть рідної людини так, щоб не травмувати її вразливу психіку. За словами перекладачки Наталі Іваничук, автори знаходять найкраще пояснення: дідусь став привидом. «З привидом легше змиритися, – міркує вона, – з ним можна поговорити і знайти щось загублене за життя. Книжка вчить не боятися смерті й утрати та вміти з цим жити змалечку. Вона годиться для дітей від чотирирічного віку. Дорослим – теж. Останнім видання допоможе пояснити дітям те, що важко піддається поясненню».

Малюнки створила Ева Ерікссон. 

субота, 28 серпня 2021 р.

Ольга Купріян. Кісточка оливи

 

На території сучасного Північного Причорномор’я 2,5 тисяч років тому з’явилися античні міста-колонії, засновані греками-переселенцями. Про цю подію нашої історії описала Ольга Купріян у своїй книзі «Кісточка оливи» (Портал. Видавничо-освітній проект).
В центрі розповіді – маленький хлопчик Нестор, який збирається зі своїми батьками у далеку подорож шукати новий дім. Для хлопчика це гарна новина, адже здійсниться його заповітна мрія – вони вирушать у плавання. Для головного героя підготовка до подорожі обмежується прощанням з бабусею, яка вручає мішечок оливок і радить йому, коли буде сумно, посадити кісточки цих плодів у землю.
Та чи стане нова домівка тим надійним прихистком, який мав хлопчик на рідній землі???
 Завдяки чудовим ілюстраціям Оксани Скворчинської, можна побачити: як виглядали давньогрецькі поселення, за якими сузір’ями греки орієнтувалися, пливучи по морю, яку їжу споживали та в що одягалися. А карта, що на форзаці книжки, покаже шлях, який довелося подолати героям книги, аби дістатися з Мілета до Тіри.
Ще один момент цього видання – це спроба осмислити і пояснити найменшим читачам досвід переселенців. Як не гірко, ця тема є актуальною й сьогодні, адже багатьом родинам довелось покинути рідні домівки через теперішню війну на Сході нашої країни.




Приємного читання і перегляду!

пʼятниця, 27 серпня 2021 р.

Іван Франко. Львівські адреси


Зі Львовом пов'язано багато імен нашої історії, науки, культури, літератури, освіти. Серед них - наш видатний Іван Франко (1856-1916). Своє знайомство з містом він розпочав ще в студентські роки, коли приїхав сюди здобувати вищу освіту, а залишився на довгі 40 років. 
Сьогодні, 27 серпня, відзначаємо 165 років з дня народження великого Каменяра. Давайте прогуляємось вуличками Львова й відвідаємо місця,  де жив, творив, любив відпочивати, навчався й працював Іван Франко. 

Першою львівською адресою є вулиця акад. Філатова, 11а. Франко мешкав тут, коли вступив до Львівського університету (у першому семестрі 1875/76 навчального року).

Старий корпус Львівського університету
(Грушевського, 4). Alma mater  Франка - студента, де він навчався у 1875-1880 р.р. 1895 р. письменник прочитав тут габілітаційну  лекцію на здобуття викладацької посади, яку йому так і не судилось отримати. 

Народний дім (Театральна, 22). Тут містилась редакція журналу "Друг", до редколегії якого входив молодий Франко у 1875-1876 рр., а також були осідки інших українських часописів та культурних товариств, у яких письменник брав участь. У бібліотеці Народного дому він плідно працював упродовж усього життя.

"Кармелітська" тюрма. У 1877-1878 рр. у колишньому монастирі, перетвореному на тюрму, відбував ув'язнення за соціалістичну діяльність Іван Франко. У 1891 р. стару споруду було розібрано, а на її місці зведено будівлю суду, на якій тепер можна побачити художньо-меморіальну дошку з іменем українського письменника (вул. Князя Романа, 1-3).

Помешкання на Кляйнівській. Тут Франко винаймав кімнатку з кухнею разом із Михайлом Павликом та Карлом Бандрівським у 1878-1880 рр. За вікнами в той час тривало будівництво. Споглядаючи за цією роботою та натхненний її звуками, Франко написав оповідання "Муляр" і славнозвісну поезію "Каменярі". Сьогодні тут встановлено пам'ятну таблицю (ріг вул. Каменярів і вул. С. Крушельницької). 

Помешкання родини Франків. Це помешкання сім'я Франків орендувала у 1887-1893 рр. Тут народилися діти поета - сини Тарас і Петро та донька Анна. Тут же письменник редагував журнал "Народ", приймав друзів - Лесю Українку та Михайла Коцюбинського. Звідси вирушив до Відня здобувати докторат (вул. І. Франка, 32 - будинок не зберігся). 

Наукове товариство ім. Шевченка та редакція "Літературно-наукового вісника". Як член Наукового товариства ім. Т. Шевченка і редактор "ЛНВ" - найавторитетнішого українського часопису кінця ХIХ - початку ХХ ст. - Франко працював тут з 1898 р. Про це свідчить меморіальна таблиця, встановлена на фасаді (вул. Винниченка, 24,26).

Каварня Шнайдера. Улюблене місце відпочинку львівської творчої інтелігенції, куди любив заходити на каву з газетою й Іван Франко. Сьогодні на цьому місці стоїть Будинок профспілок (просп. Т. Шевченка, 7).

Готель "Жорж". До перебудови готелю в ньому була зала "Фрозін", яку часто орендувала українська театральна трупа. Тут відбулися прем'єри Франкових п'єс "Три князі на один престол" (1876) та "Украдене щастя" (1893). 1898 р. "Жорж" став місцем урочистого відзначення 25-річчя літературної діяльності Івана Франка (пл. Міцкевича, 1).

Головний корпус Львівського національного університету. 1940 р. закладу було надано ім'я Івана Франка. За життя письменника тут містився Галицький  крайовий сейм, до якого Франко балотувався  - неодноразово, проте безуспішно (вул. Університетська, 1).

Пам'ятник Каменяреві.
Відкритий 30 жовтня 1964 р. Монументальний пам'ятник, споруджений у стилі фундаменталізму, дивиться на споруду колишнього Галицького сейму. 

Єзуїтський парк. Це найстаріший міський парк в Україні, тінистими стежками якого не раз прогулювався молодий Іван Франко. Це й місце його романтичних зустрічей, і поетичного натхнення, і політичної діяльності. Зокрема, 1879 р. письменник був учасником загальноміських зборів робітників у парку. Сам парк, який носив ім'я Тадеуша Костюшка на честь Івана Франка було перейменовано 14 вересня 1950 року (Парк ім. І Франка).

Садиба Франків. Збудована в 1901-1902 рр. вілла стала такою бажаною власною домівкою для родини письменника. Тепер у цьому будинку розміщується Літературно-меморіальний музей Івана Франка (вул. І. Франка, 152).


Матеріалом до написання послужила МАПА ілюстрованого художньо-енциклопедичного путівника "Львів - місто натхнення. Література" (автори: Б. Тихолоз, О. Дарморіз, О. Муха) 

за книгою: Львів - місто натхнення. Література / упоряд. О. Муха. - Львів : Видавництво Старого Лева, 2017. - 448 с.