У розділі Як дитина вивчає мову? йдеться про вплив материнської мови на формування та розвиток особистості
"Мова є живим творінням, а тому вона так само не випадкова у житті людини, як не випадкове її ім'я, місце і час народження... "мовний" розвиток дитини, її спілкування зі світом починається ще в утробі матері - дитина чує, відчуває, запам'ятовує мамин голос, розуміє сказані нею слова. Саме на цьому древньому знанні про вплив мови, силу люблячого слова, доброго і щирого замовляння базується вся українська етнопедагогіка".
У казці "Івасик Телесик" в алегоричних символах розповідається про диво народження, про силу та вплив материного слова - "баба гойдає свого дерев'яного синочка в колисочці і співає йому колискову пісню"; мамин, неповторний у всіх світах голос дитина чує, коли її кличуть до "бережка". Мамин голос обіцяє синочкові всі радощі життя в земному світі:"Я дам тобі їсти й пити, і хороше походити!". З дитиною розмовляли завжди - коли закликали до себе її душу в молитвах, коли виношували її тіло, готували до радісного входження у земний світ. В українців ще донедавна зберігалася висока магія колискових пісень.
У розділі Види писемного мовлення описано давні зразки піктографічного письма (наскельні малюнки та написи на камені); найдавніші петрогліфи (вирізьблені в камені малюнки); предметне письмо і мистецтво предметної дипломатії; символічне письмо та його відображення в українській звичаєвій культурі - писанках, вишивці, килимарстві, керамічному розписі, різьбярському, ковальському мистецтві.
Про мовні інтриги та як скромна частка НЕ стала приліплятися до слів і псувати порозуміння між людьми - у розділі Непримітна частка НЕ
"Замість фраз"НЕ забудь", "НЕ впади", "НЕ загуби" - кажіть: "пам'ятай!", "іди впевнено", "збережи" і т. п. А коли хочете про щось запитати, - запитуйте в позитивному настрої: "Ви можете мені допомогти?" замість "Ви НЕ допоможете мені...?" або "Ви НЕ знаєте...?". Словом, поміркуйте самі, що з таких прохань найчастіше виходить".
А про розкіш і багатство нашої мови переконливо говорить ось цей чудовий текст авторки, де всі слова починаються на букву О (розділ Я уже школярик!)
І такий - веселий, з гумором на букву К
І ще декілька слів про діалекти української мови, від яких віє багатозначністю, глибиною, милозвучністю. Як приклад, слова-синоніми "бачити", "дивитися", "видіти", "глядіти", "зріти", "смотрити". Слово "смотриш" - із лемківської говірки, а видіти - значить відати, знати! Слово "воздух" теж з лемківської говірки. Високе, як небо, - воно означає незрівнянно глибше поняття, ніж "повітря"!
Бережіть, шануйте і розмовляйте своєю рідною материнською мовою!
"Чарівним" книжкам від видавництва "Меджик Букс" радіють усі, хто лиш бере в руки ці видання. У чому ж їх секрет? Усе просто... За допомогою спеціального мобільного додатка, який завантажується на телефон, казка "оживає" - її герої сміються, танцюють, радіють, дивуються, веселяться - словом, справжня магія, та й годі! Переконайтесь самі))
«Я випадкова письменниця», – каже про себе пані Оксана. Перший роман «Ексклюзив» (2002) написала і опублікувала після свого п’ятдесятиліття. А потім її наче затягнуло у процес книготворення. Порівняно за короткий час вона зуміла підготувати і видати чимало творів для дітей та дорослих.
У своїх творах письменниця змальовує яскраві характери героїв, її персонажі – різні, живі, правдиві. Авторка вважає, що книжка не може народитися на якійсь абстракції, а тільки на «живому» матеріалі. Та й сама письменниця переконана, що юному читачеві цікаво читати саме таку літературу. Саме тому її книги «Спосіб існування білкових тіл» (2005) (у перевиданні – «Школярка з передмістя» (2007), «Бабусина муштра» (2008), «Дитя епохи»(2009), «Собаче життя кота Хитруна» (2011), «Принцеса Горошинка» (2013), «Попелюшка в домашніх капцях» (2013), «Марійчині пригоди» (2015), «Лариса і Архімед» (2016), «Миколчині сни» (2019) та багато інших видань недовго затримуються на бібліотечних полицях.
Оксана Думанська є бажаним гостем бібліотечної спільноти, де радо ділиться не тільки своїми творчими здобутками, а й власно випеченим духмяним хлібом.
Уся інформація на сайті БараБуки: https://www.barabooka.com.ua/top-barabuki-2020-peremozhci/
Заходьте за книгами до бібліотеки!
🎄🌲 Святковий настрій із цією добіркою журналів вам забезпечено, адже тут можна знайти стільки всього цікавого! Переконайтесь самі!🌲🎄
21 грудня вважається Днем народження кросворду! Американський журналіст Артур Уїнн, виконуючи завдання редакції створити щось, що могло б зацікавити усю родину, пригадав головоломки, які йому загадував дідусь. Ці "магічні квадрати" дідуся підказали журналісту ідею: розташувати відповіді на питання горизонтально та вертикально, аби вони доповнювали одне одного. Так з'явилося творіння "cross-word puzzle", що в перекладі з англійської означає "перетин слів". Автор надіслав свою головоломку з 32 слів до газети "The New York World", де її надрукували 21 грудня 1913 року.
Цікаво, що окрім відомого класичного, існує безліч видів кросвордів: сканворд, чайнворд, філворд, кейворд, цикловорд, а також англійський, естонський та інші.
Кому подобається розгадувати кросворди, пропоную "зимовий" - про різні види спорту та розваги. Отож, вперед! https://learningapps.org/display?v=px1wf6eb520
Для розумних діток святий Миколай приготував чудові подарунки 🎁, а ще - загадки про них. А Бібліо-Граф вирішив допомогти Чудотворцю й обрав кілька гарних книжечок з кольоровими ілюстраціями! Свято наближається!
Зимові пригоди тільки розпочалися! Вже зовсім скоро до кожної оселі завітає святий Миколай 🎅, який усім чемним діткам обов'язково принесе бажані подарунки, а далі - Новий рік🎄 і різдвяні свята, а ще - зимові канікули, на які так чекає дітвора. І щоб по-справжньому насолодитися цією зимовою магічною казкою, пропоную підбірку гарних книжок, які для святого Миколая теж можуть стати хорошою підказкою, а як гадаєте ви?
Упродовж середини жовтня та всього листопада на сторінках мереж Facebook та Instagram у рубриці 🌸🌼 #квіткова_осінь 🌺🌻 бібліотекарі ділилися цікавою інформацією про квіти, легендами про них, розповідали про їх символіку, радили, як правильно вирощувати та доглядати рослини, а ще загадували літературні загадки про квіти. Вірними помічниками у цій справі були книжки, аякже без них?!
16 листопада, виявляється, Всесвітній день ґудзиків. Так-так, і таке свято є. Щоправда, знають про нього мало хто, а відзначають, ймовірно, тільки кравці.
Коли ми найчастіше звертаємо увагу на ґудзик? Хіба коли він відірвався чи загубився. А дарма, адже це важливий елемент одягу. Правильний ґудзик може прикрасити найпростішу сукню, а ось неправильний зруйнує весь образ. Якби не було ґудзиків, тоді б окремі деталі одягу довелося б зв'язувати шнурками, закріпляти шпильками чи брошками.
Найстаріші ґудзики, які нагадують сучасні, датуються XV ст. Їх вважали
великою цінністю і передавали у спадок. У XІХ ст. процес виготовлення
ґудзиків механізувався, з часом вони перестали бути предметом розкоші. А
сьогодні ми маємо ґудзики різних фігурних форм та матеріалів. Гарні і
цікаві не гріх й колекціонувати. А наразі, пропоную вам свою
колекцію "літературних ґудзиків" у відеоогляді.
13 листопада народився британський письменник Роберт Луїс Стівенсон (1850-1894), автор популярної книжки про піратів "Острів скарбів". У 2018 році видавництво "Урбіно" опублікувало новий переклад цього роману, авторства Віктора Губарева, фахівця історії піратства. Це видання й багато інших творів Роберта Стівенсона є у нашій леотеці: "Чорна стріла", "Сатанинська пляшка", "Корабельна катастрофа", "Викрадач тіл та інші загадкові історії". Заходьте й обирайте!
Яскравий диво-овоч гарбуз, якого ще називають і фруктом, і ягодою, - вважають королем осені🍁. З нього можна приготувати смачнющі страви: запіканки, каші, варення, вирізати цікаві осінні декорації 🎃🎃🎃 на Хелловін. В українських традиціях гарбуз є героєм багатьох приказок, народних пісень та казок. Про гарбуза й гарбузиків-жовтопузиків у добірці книжечок для маленьких читачів.
Чому медіаграмотність і медіаосвіта такі важливі сьогодні?!
Потік інформації, яку отримуємо щодня має як позитивні, так і негативні сторони. Адже все, що ми чуємо, читаємо, переглядаємо не завжди є правдивим і достовірним. Важливо вміти і знати як відрізнити правду від брехні чи маніпуляції.
Книжка-проект "Довіряй, але перевіряй. Медіаграмотність в українському суспільстві" - є хорошою підказкою для тих, хто хоче навчитися критично мислити, уміти працювати з інформацією, "прочитувати" візуальні повідомлення, розуміти й аналізувати медіаконтент, не піддаватися неусвідомленим впливам. І це видання є у бібліотеці!
А тепер ВАЖЛИВО! Автори радять: як перевіряти інформацію!
Крок перший - знайти першоджерело Хто першим розповів новину? Хто першим її опублікував? Відсутність посилання на джерело - серйозна підстава для читача засумніватися в правдивості твердження і почати не довіряти цьому виданню. Можна перевірити оригінальність матеріалу через Ґуґл за ключовими словами або частиною цитати, яку взято в лапки. Якщо є посилання, варто перейти за ним і порівняти з оригіналом.
Крок другий - перевірити репутацію джерела Чи публікувало це ЗМІ неправдиві новини раніше? Як часто? Якщо це сайт, то пошукайте на його сторінках, чи є у нього редакція, контакти, інформація про видання тощо.
Крок третій - перевірте, чи інші ЗМІ щось про це писали Серйозні ЗМІ дбають про свою репутацію, тому, як правило, ретельніше підходять до перевірки інформації, вказують джерела інформації, не спотворюють контекст висловлювань.
Крок четвертий - перевірити факти і їхню точність Наприклад, згадувані у тексті: географічні об'єкти, адреси, прізвища осіб, назви установ, організацій.
Крок п'ятий - перевірити, чи є інші джерела Чи хтось ще казав чи писав про подію. Для пошуку альтернативних джерел треба шукати скрізь, де це можливо, - в соціальних мережах, на офіційних ресурсах.
Крок шостий - перевірка графічного контенту, а саме - фотографій і відео Для знаходження оригінальних фотографій і відео найкраще користуватися відповідними сервісами, які можна легко знайти в інтернеті. Ще одна порада - звертати увагу на коментарі під фотографіями й відео. Часто інші користувачі вказують на неточності і брехню.
Порада! Перш, ніж поширювати будь-яку інформацію - переконайся у її достовірності!
А тепер найцікавіше - візьми участь у грі "Бути медіаграмотним - круто"!
Пам'ятаєте літературного персонажа Цибуліно?
Цьогоріч переможницею премії Міста літератури ЮНЕСКО стала письменниця з Ужгорода Оксана Лущишина із книгою "Іван і Феба", надрукованою у Видавництві Старого Лева.
У романі відтворено події 90-х в Україні, зокрема, географічно охоплено три міста – Ужгород, Львів та Київ. Головний герой - Іван, виходець із Закарпаття, після навчання у Львові бере участь у Революції на граніті, потім повертається в рідний Ужгород, де одружується з поеткою Марією, що називає себе Фебою. Парі не вдалося збудувати сімейне щастя. Іван постійно знаходиться у пошуку себе, але врешті-решт обирає втечу - від усіх чи насамперед від себе?..
Ще одна сюжетна лінія - висвітлення історичної події - Революції на граніті, яка відбувалася з 2 по 17 жовтня 1990 року в УРСР. Стрижнем протестних подій було студентське голодування на площі Жовтневої революції (нинішньому Майдані Незалежності) у Києві. Владі довелося піти на поступки і виконати вимоги учасників протесту. Ці події фактично документально відтворила письменниця у своєму творі.
Пропоную ознайомитися із невеликим уривком роману "Іван і Феба", надрукованого в журналі "Кур'єр Кривбасу" за 2015 рік.
... Додому він добрався аж надвечір; їхав електричками, бо грошей багато не мав. Ішов містом, впізнаючи його не очима навіть, а цілим тілом. Біля рідного паркану зупинився. Капура була зачинена, але він знав, де ключ - у поштовій скриньці, до котрої міг дістатися, просунувши руку крізь пруття. Вийняв ключ, відчинив і зайшов у двір, тихий о цій порі. Пахли нічні квіти. Скляні двері, що вели на веранду, а вже з неї - в саму хату, теж були зачинені, то від цих уже ключа не мав. Іван постукав у скло, бо дзвінок був на вулиці, довго чекав; Маргіта могла і не чути, особливо якщо у хаті горів телевізор, і тоді Іван мусив би вертатися до капури і тиснути на кнопку дзвінка, в його раптом наче покинули всі сили. Не міг ворухнути ні рукою, ні ногою, стояв під власним домом і чекав.
Нарешті, десь всередині почувся шурхіт і відчинилися двері в хату, а за ними - ті, перед якими стояв. Вийшла Маргіта, уздріла його і вхопилася за серце: - Синочку! - в ту ж мить чорні очі її спалахнули радістю. - Та чого-сь не сказав, же їдеш, я би тата просила за тобов поїхати на вокзал? Боже, та в мене ні наварено, ні напечено, я, якби знала... - Мамо, не треба нічого, - сказав ледве чутно. Вона завела його в хату, тішачись: всередину, як у печеру; назустріч йому вийшов батько, розсміяний із радості, і вискочили Соколи - сини-близнюки його сестри Христини, і почали довкола нього танцювати, вигукуючи: - Вуйо приїхав! Вуйо приїхав! - А він навіть гостинців їм нікому не привіз. Привіз тільки себе і білизну до прання, однак вони все одно тішилися. Голова у нього - чи то від незрозумілого хвилювання, чи то від голоду - йшла обертом. Маргіта годувала його у кухні, батько і Соколи сиділи там ж і вимагали історій - ну як ти, ну що там у тебе? - Маргіта ж, і далі сміючись сама до себе від щастя, відганяла їх: - Та дайте йому з дороги поїсти!...
Під Покровом Богородиці святкуємо сьогодні День українського козацтва, день створення Української повстанської армії (УПА) та День захисника України. Козаки, січові стрільці, упівці, кіборги - це ті воїни, хто боровся, оберігав, захищав і далі захищає нашу державу. Воїни світла, бо вони світлі й сильні, далі воюють за правду!
До Дня захисника України пропоную добірку книг про відважних і сміливих українських героїв!
