Як не крути, та все ж два чоботи - пара! (про українські фразеологізми до Міжнародного дня рідної мови)

Українська мова ба­гата на крилаті фрази, прислів'я та приказки. А ще у ній чимало висловів, які важко зрозуміти чи пояснити. Наприклад, що означає "варити воду", "баглаї напали" або "чверть на камізельку"? 

Усі ці дивні й незрозумілі вирази, які час від часу нам трапляються, є фразеологізмами.

Письменниця й мовознавиця Леся Мовчун, перечитавши й переглянувши у дитинстві багато різних українських словників (орфографічних, тлумачних, синонімів), вирішила створити такий словник, який буде цікавий, насамперед, дітям. Так з'явилося видання "Чому два чоботи - пара?" із 26 оригінальними фразеологізмами та їх тлумаченнями. Тут багато малюнків, а також віршів, оповідань та казок. Їхніми героями є діти, які потрапляють у різні ситуації. У кожному художньому творі зустрічаються фразеологізми, їх пояснення, а також доречність їх вживання. Переконані, що прочитавши цей словничок, він може стати одним із улюблених))

Пограємо у вікторину і дізнаємось значення незвичних фразеологізмів!

Інформацію взято із книги:

Мовчун, Леся. Чому два чоботи - пара? : твій цікавий словник фразеологізмів / Леся Мовчун ; мал. Лесі Дубницької. - Київ : Видавництво "Світич", 2023. - 143 с. : іл.

Сленгові бібліотечні комбінації

21 лютого - Міжнародний день рідної мови, заснований Генеральною конференцією ЮНЕСКО у далекому 1999 році. В Україні вшановуємо цю подію, починаючи з 2000-го року. Головною метою свята є підтримання самобутності і важливості кожної мови та її культурного різноманіття. 

Кожна сучасна мова — і українська не виняток — почала формуватися дуже і дуже давно, з часом поширилася далеко за межі Європи та постійно зростає у вжитку в самій Україні. 

Наша рідна мова постійно збагачується та оновлюється, у тому числі, завдяки сленгу.

Нагадаємо, що сленг – це стиль розмовної мови, що посідає місце, протилежне занадто формальній, офіційній мові. Межа між живою, розмовною мовою і сленгом є дуже розмитою, а тому він поширений серед найрізноманітніших верств населення. Різнобарвність сленгу не оминула і нашої улюбленої книгозбірні. 

Хочемо поділитися цікавим матеріалом, опублікованим в журналі "Дніпро" ( № 7, 2012 рік), де у постійній рубриці "Дотепні та вдалі українські синоніми" натрапили на цікаві😊 варіанти синонімів до слова бібліотека. Ось приклади запропонованих слів: авторівня, буквозасіки, буквозбір, букволенд, гігабайтека, ґуґльник, друкосховок, зачитальня, знаннєтека, інфоджерело, інфозала, інформиця, Кирило-Мефодниця, книгодай, книгодім, книгосвіт, книголежня, книголюбня, книгопристанище, книгопрокат, книгоскритка, книгосховок, книготека, книгочитня, книгохрам, книгоцентр, книжтайник, лайбрерійка, літеральня, мудродром, мудросклад, мудросховище, палацкниг, письменникарка, повнокнижжя, прецікавка, прочитет, розумарня, словохаус, сховокнижечка, словофонд, текстоклад, умосвіт, цікавиця, читачниця, читодім, читпарад, читскарбівня, чтоньки.

А як ви називаєте свою улюблену бібліотеку? Запропонуйте свої варіанти))

Цікаво про мову 

Що таке українська мова?

Літера, яка повернулася до абетки (до Міжнародного дня грамотності)

Для тих, хто бажає поглибити свої знання з української мови, поговоримо сьогодні про літеру "Ґ". Найперше, які спадають на думку слова, то це: аґрус, ґава, ґазда, ґанок, ґедзь, ґрунт, ґудзик, ґуля, дзиґа, ґелготати, ґречний. А ще є чимало інших:  ґандж,  ґатунок, ґвалт, ґеґати, ґлей, ґніт (у лампі), ґоґель-моґель, ґрасувати, ґратчастий, ґринджоли, джиґун, дзиґлик, ремиґати; власні назви – топоніми України: Ґорґани (гірський масив у Бескидах), Ґоронда, Уґля (села на Закарпатті), у прізвищах українців: Ґалаґан, Ґалятовський, Ґеник, Ґердан, Ґжицький, Ґойдич, Ґонта, Ґриґа, Ґудзь, Ломаґа (чинний Український правопис 2019 р.).

Щодо історії букви ґ, то вона є досить давньою...

У праслов’янській мові звук [ґ] існував завжди, не було звуку [г]. У пам'ятках староукраїнської мови з ХІV ст.  [ɡ] передавався на письмі буквосполукою «кг» (кгвалт, кгрунт, Кгедимінович, Скиркгайло, розкга, мозкгови). Вживали його і за пізніших часів, хоч дедалі рідше. Особливе написання цієї літери вперше застосовується у Пересопницькому Євангелії (1556—1561).

У 1619 році букву "Ґ" вводить до алфавіту Мелетій Смотрицький у своїй «Граматиці» (1616). З 30-40 років ХІХ ст. поширюється й зрештою переважає ця літера передусім на Галичині. 

Один із провідників українізації Микола Скрипник  наголошував: "звук ґ цілковито властивий українській мові  —  "ґудзик", "ґирлиґа" і цілі десятки і сотні українських слів". 1933 року з ідеологічних міркувань літеру ґ було вилучено з української абетки, лише на Галичині та Закарпатті її вживали до 1939—1944 років. Восени 1989 p. правописна комісія при Президії АН УРСР ухвалила повернути літеру ґ в український алфавіт. Її поновили у третьому виданні «Українського правопису» (1900). (Вікіпедія)

А тепер найцікавіше! Відкриваємо "Лексикон львівський: поважно і на жарт" за редакцією Наталі Хобзей  (Видавництво Старого Лева, 2019 року видання) і шукаємо слова на літеру "Ґ". Їх в переліку зазначено трохи більше, ніж двохсот. Маємо яскраві приклади мовленнєвого Львова початку 20 століття:

ґаврук - пан

ґавручка - пані

ґажа - платня

ґаламан - плащ, пальто

ґали - очі

Ґаліція - Галичина

ґальоп - швидко, миттєво

ґальопка - швидкий танець

ґаляретка - загущений варений сік із ягід чи плодів

ґаляретковий - желейний

ґандзель - порода голубів

ґапа - неуважна людина, роззява (Дивися, ґапо, під ноги, бо ще зашпортаєшся й впадеш)

ґарнітур - добір різних предметів та речей, які творять цілість (меблі, одяг тощо)

ґатунок - сорт, вид

ґвазда - плаксій

ґеорґінія - жоржина

ґідя - висока жінка

ґімнастикуватися - робити гімнастику (Як стану в шестій, то є на всьо час. Живу собі, ґімнастикуюся (Гірний))

ґішефт (ґешефт) - справа, бізнес (Знають пан бурмістр: для багача нема злого ґешефту, а для бідного нема доброго ґешефту (Франко))

ґлянц - блиск

ґраматично - граматично

ґратуляція - вітання, поздоровлення

ґренджоли (гринджоли) - сани

ґречно - виховано, ввічливо

ґрипсак - олівець

ґрис (грис) - пшенична мука найнижчого сорту

ґрулі - грушки

ґудз - вузол (на мотузку, шнурку, нитці)

ґуздратися - вовтузитися, надто повільно щось робити

ґумаки - ґумові чоботи

ґуфрований (ґофрований) - зморщений (про тканину, папір)

 

Варто ще знати:

Перелік слів з літерою Ґ за словником Бориса Грінченка

Така багата і розмаїта наша мова

Якраз напередодні Міжнародного дня рідної мови у бібліотеці з'явилася книжка Марії Чумарної "Королівство мови", яка вийшла у львівському видавництві "Апріорі". Яскрава фіолетова палітурка з елементами української вишивки, - видання одразу кинулося у вічі. Написана книга легко і цікаво. Авторка поділилася  своїми думками про духовну природу мови, розповідями про виникнення писемності, розвивальними іграми, казками, прислів'ями, притчами про силу слова у нашому житті. 

Ось деякі фрагменти

У розділі Як дитина вивчає мову? йдеться про вплив материнської мови на формування та розвиток особистості

"Мова є живим творінням, а тому вона так само не випадкова у житті людини, як не випадкове її ім'я, місце і час народження... "мовний" розвиток дитини, її спілкування зі світом починається ще в утробі матері - дитина чує, відчуває, запам'ятовує мамин голос, розуміє сказані нею слова. Саме на цьому древньому знанні про вплив мови, силу люблячого слова, доброго і щирого замовляння базується вся українська етнопедагогіка".

У казці "Івасик Телесик" в алегоричних символах розповідається про диво народження, про силу та вплив материного слова - "баба гойдає свого дерев'яного синочка в колисочці і співає йому колискову пісню"; мамин, неповторний  у всіх світах голос дитина чує, коли її  кличуть до "бережка". Мамин голос обіцяє синочкові всі радощі життя в земному світі:"Я дам тобі їсти й пити, і хороше походити!". З дитиною розмовляли завжди - коли закликали до себе її душу в молитвах, коли виношували її тіло, готували до радісного входження у земний світ. В українців ще донедавна зберігалася висока магія колискових пісень.

У розділі Види писемного мовлення  описано давні зразки піктографічного письма (наскельні малюнки та написи на камені); найдавніші петрогліфи (вирізьблені в камені малюнки); предметне письмо і мистецтво предметної дипломатії; символічне письмо та його відображення в українській звичаєвій культурі - писанках, вишивці, килимарстві, керамічному розписі, різьбярському, ковальському мистецтві.

Про мовні інтриги та як скромна частка НЕ стала приліплятися до слів і псувати порозуміння між людьми  - у розділі Непримітна частка НЕ

"Замість фраз"НЕ забудь", "НЕ впади", "НЕ загуби" - кажіть: "пам'ятай!", "іди впевнено", "збережи" і т. п. А коли хочете про щось запитати, - запитуйте в позитивному настрої: "Ви можете мені допомогти?" замість "Ви НЕ допоможете мені...?" або "Ви НЕ знаєте...?". Словом, поміркуйте самі, що з таких прохань найчастіше виходить".

А про розкіш і багатство нашої мови переконливо говорить ось цей чудовий текст авторки, де всі слова починаються на букву О (розділ  Я уже школярик!)

 І такий - веселий, з гумором на букву К

І ще декілька слів про діалекти української мови, від яких віє багатозначністю, глибиною, милозвучністю. Як приклад, слова-синоніми "бачити", "дивитися", "видіти", "глядіти", "зріти", "смотрити". Слово "смотриш" - із лемківської говірки, а видіти - значить відати, знати! Слово "воздух" теж з лемківської говірки. Високе, як небо, - воно означає незрівнянно глибше поняття, ніж "повітря"!

Бережіть, шануйте і розмовляйте своєю рідною материнською мовою!

Солов'їна, барвінкова, українська рідна мова

Сьогодні 21 лютого - Міжнародний день рідної мови. Для кожної людини її рідна мова є найбільшим та найціннішим скарбом. Мова є душею нації, її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато з того, чим може пишатися наш народ. Українська мова є однією з найпоширеніших мов у Східній Європі, нею розмовляють жителі Канади, Польщі, Росії, Австралії, США та багатьох інших країн світу. Я зібрав для Вас декілька цікавих фактів про нашу мову:

• українська мова входить до трійки найкрасивіших мов у світі;                 
• дослідники вважають українську мову однією з найстаріших мов Європи;
• найбільш вживаною літерою в українському алфавіті є літера “п”. Також на цю літеру починається найбільша кількість слів. Тоді ж як найрідше вживаною літерою українського алфавіту є “ф”. В українській мові слова, які починаються з цієї літери, в більшості випадків запозичені з інших мов;
• українська мова надзвичайно різноманітна та виразна. Наприклад, слово горизонт має аж 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид. Найбільшу кількість синонімів має слово «бити». Згідно з «Коротким словником синонімів української мови» їх нараховується 45;
• українська мова багата на зменшувальні форми. Зменшувальну форму має навіть слово "вороги" - "вороженьки";
• українська мова займає 26-е місце за поширеністю у світі;
• сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.

Пропоную Вам декілька видань для вивчення та вдосконалення української мови.

Авраменко, Олександр. 100 експрес-уроків української / О. Авраменко ; іл. Н. Гайди. - Київ : Книголав, 2016. - 191 с. : іл.

Щоб без проблем освоїти тонкощі спілкування українською мовою, радимо прочитати книгу «100 експрес-уроків української». У кишеньковому самовчителі стисло і просто пояснюються складні моменти слововживання і побудови фраз. «Холостяк» або «парубок», «вибирати» або «обирати», «Паска», «Пасха» або «Великдень», «по четвергам» або «по четвергах» — книжка дає відповіді на численні запитання та виправляє типові помилки. Спочатку це були відеозаняття, які виходили щотижня на каналі «1+1» і набули такої популярності, що виникла необхідність у друкованій версії. Так з’явився самовчитель.

Лемко, Ілько. Цікавинки укрмови / І. Лемко ; обкл. і карикатури О. Коваленко. - Львів : Апріорі, 2016. - 179 с. : іл.

У книзі зібрано найцікавіше про мову, окрім цього тут вміщено найкоротший посібник із вивчення української мови для журналістів і усіх, хто хоче її знати.

Береза, Тарас. Слова, що нас збагачують : словник вишуканої української мови / Т. Береза ; дизайн обкл. В. Максимович. - Львів : Апріорі, 2016. - 382 с.

«Слова, що нас збагачують» – словник вишуканої української мови, покликаний відновити призабуті, а частково несправедливо «викоренені» з народної свідомості слова у нашій мові. Автор звертається до творчості майстрів художнього пера та літературного перекладу, щоб читач наситився різнобарв’ям словотвору рідної мови, її синонімічною розлогістю та величчю. Подані словникові одиниці, безумовно, збагатять словниковий запас кожного користувача та заохотять говорити рідною мовою якнайвишуканіше.

Всі ці книги Ви можете знайти у нашій бібліотеці.