Спочатку було Слово, яке стало крилатим!

"Хіба ревуть воли, як ясла повні?". Окрім того, що це відомий роман українського письменника Панаса Мирного, написаний у співавторстві з Іваном Біликом, це також крилатий вислів, узятий із Біблії.

Українська мова дуже збагачена крилатими словами. Деякі настільки вкорінилися у нашу мову, що тепер важко її уявити без таких фраз, як: "Вовк в овечій шкурі", "Замість хліба дати камінь", "Берегти, як зіницю ока", "Відділяти кукіль від пшениці", "Пуп землі", "Неопалима купина", "Зірка Полин" тощо. Що цікаво, усі вони теж з Біблії.

Відома українська мовознавиця Алла Коваль у своїй праці "Спочатку було Слово: крилаті вислови біблійного походження в українській мові" умістила більше трьохсот таких зразків із детальним тлумаченням та прикладами вживання у творах українських класиків та сучасних авторів. 

А хто з письменників надихнувся крилатими виразами й назвав ними свої художні твори? Своє дослідження ми помістили у серії плакатів, які присвятили Дню української писемності та мови (27 листопада). Цікавого Вам перегляду))

Українська без помилок!

Уже щорічною традицією є  проведення Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності до Дня української писемності та мови  — 9 листопада.  Цьогоріч у диктант внесено правила написання деяких слів за новим ➜ Українським правописом, схваленим 22 травня 2019 року. Треба зазначити, що у новій редакції правопису містяться елементи правопису 1928 року  — харківського, або ж «скрипниківки».                             

Отже, згідно нових правил:

P.s. Радіодиктант відбудеться 8 листопада о 11 год.

Більше інформації тут:
Основа літературної мови
Новий український правопис: що зміниться з 3 червня
Новий український правопис: ретро-автомобіль чи сучасний «Мерседес»?

"Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя". Франсуа Вольтер 
 

Українська мова - мудрість віків!

9-го листопада святкуємо День української писемності та мови, а за православним календарем це – День вшанування пам'яті преподобного Нестора Літописця. Процес зародження української мови є доволі складним і заплутаним. Тому давайте поміркуємо, як же виникла і розвивалася наша мова? 

Формування сучасної української мови з усіма її особливостями тривало чимало століть. Із джерел давньоруської писемності, які дійшли до наших часів, довідуємося, що на початок ХI ст. на Русі використовувалися дві системи письма – кирилиця і глаголиця. Зокрема, ще до ІХ ст. місцеве населення користувалося абеткою з 27 літер, тоді як класична кирилиця нараховує 43 літери. 

Нестор Літописець

Найвизначнішою писемною пам'яткою доби Київської Русі є твір Нестора – «Повість временних (минулих) літ». Цей твір складений на основі сучасних автору подій і архівних літописів, народних переказів та оповідань, в якому історія держави показана на широкому тлі світових подій. Сам Нестор у «Повісті» вдало порівняв книжки з ріками: «Адже великою буває користь від навчання книжного; книги наставляють і навчають нас... Це – ріки, що напоюють всесвіт, це – джерела мудрості, в книгах же незмірна глибина...».
 

Іван Федоров

Чимало для розвитку української мови зробив Іван Федоров, який у 1574 році у Львові надрукував і видав перший східнослов'янський посібник «Буквар», про призначення якого писав: «...ради скораго младеньческаго наученія... сложих». Іван Федоров дбав про те, щоб книга йшла в народ і ширилася писемність.

Тож якою мовою говорив простий люд? Яка мова була душею нашого народу?

Тут варто згадати про Івана Котляревського, який, спираючись на народну мову, висвітлив у своїй «Енеїді», видану у 1798 році пригоди троянського отамана Енея. Наприклад, влучні і несподівані порівняння тогочасною українською мовою є найпоширенішим художнім засобом твору: Нептун «вирнув з моря як карась», Меркурій «прискочив, мов котище мурий», Дідона «закраснілася, мов рак», Вулкан «розм'як, як кваша», і т. д. Гумор Котляревського йде від народного жанру, анекдоту, і письменник максимально використав цей арсенал у синонімах. Наприклад, втеча Енея з Трої та від Дідони описується так: «тягу дав», «п'ятами накивав», «в собачу ристь побіг»,  «дав драпака».

Іван Котляревський

1910 року Іван Франко писав: «Його твори викликали в пізнішій українській критиці різні суперечливі думки, але жоден критик не міг відмовити Йому великого поетичного таланту, глибокої знайомості українського народного життя і щирого замилування до українського народу».
 
Але давайте поглянемо на виникнення і утвердження української мови дещо з іншої сторони, коли у світі існувала індоєвропейська мова індо-іранської гілки – санскрит. У цьому контексті цікавим є той факт, що у санскриті – більше тисячі українських слів, вживаних і донині! Український вчений С. І. Наливайко у своїх надрукованих працях довів, що «між санскритом і українською мовою існує виняткова подібність як у граматичній будові, тотожності численних префіксів, суфіксів, часток, наявності відмінків і відмінкових закінчень, кличної форми, так і в основному лексичному фонді». З допомогою мовної археології С. І. Наливайко у своїх працях також приводить більше тисячі гідронімів, топонімів та назв відомих українських прізвищ. Це свідчить, що не тільки санскрит та українська мова тісно споріднені, а й можливо на теренах сучасної України й були витоки санскриту –  стартового майданчика й бази всіх мов сучасної мовної індоєвропейської сім'ї.

Приклад схожості української мови та санскриту

Тому, повертаючись до великого і складного розвитку української писемності і мови, ми, українці, повинні цінувати і захищати її, не тільки на теренах Української держави, а й у цілому світі!
За джерелами:
Ще раз про українську мову і санскрит
Олександр Кликавка. Якою була українська мова 400 років тому
Мова поеми та значення "Енеїди" І. Котляревського
Дивовижі санскриту. "Абетка". Віктор Перконос