Мої улюблені місця у Львові пов’язані з дахами, - Галина Вдовиченко

Сьогодні, 21 червня, день народження знаної львівської письменниці Галини Вдовиченко, авторки відомої котячої епопеї «36 і 6 котів» та багатьох інших кумедних розповідей із життя невгамовних хвостатих героїв.

Її потішні історії про різні котячі таланти - від репу до дряпопису, курйозні пригоди супер-пупер мишачого рок-бенду, не говорячи вже й про звичайну домашню курку із життєвим девізом «Курку з курсу не зіб’єш!», яка може дати фору цілому пташиному двору, - уже давно стали фаворитами нашої бібліотечної спільноти.

Отож, пропонуємо зазирнути до книжкового товариства письменниці у цьому відеоогляді і переглянути її знамениті твори для дітей

Більше про письменницю читайте на сайті Леотеки: Галина Вдовиченко

А також інтернет-ресурси:
Галина Вдовиченко / #ЖивіПисьменники
Галина Вдовиченко: У людей, яким вдалося вибратись із окупованого Маріуполя, першим питанням було – "Київ наш?"
Вдовиченко Галина  (аудіокниги)

"Гарна книга має бути чимось схожою на річковий вир - хіба що з іншим результатом. Вона повинна затягнути читача від першого і до останнього рядка", - Володимир Рутківський

[фото-згадка, де Володимир Рутківський на зустрічі з читачами Львівської обласної бібліотеки для дітей у рамках дитячої програми ХХІ Форуму видавців, 2014]

18 квітня народився український письменник, журналіст, лауреат Шевченківської премії (2012), чудовий майстер дитячого роману та історичної прози Володимир Рутківський (1937-2021). 

Його тетралогія про джур, яку надрукувало видавництво "А-ба-ба-га-ла-ма-га" – одні з найулюбленіших книжок в Україні. Саме за видання "Джури козака Швайки" (2007), "Джури-характерники" (2009) і "Джури і підводний човен" (2010) Володимир Рутківський отримав Національну премію України імені Тараса Шевченка й широке визнання, як дитячого письменника, а у 2015 році вийшла незапланована четверта частина під назвою "Джури і Кудлатик".

Популярності письменникові додав і вихід на широкі екрани у жовтні 2017 року українського фільму-фентезі за однойменною повістю "Сторожова застава", вперше опублікована 1991 року в журналі "Однокласник". 

"Історичний роман у двох книгах "Сині води" (2019) теж гідний великого екрана", - зазначила Світлана Пиркало, письменниця, засновниця та член журі Книга Року ВВС.

Володимир Рутківський – автор багатьох інших дитячих прозових творів: "Намети над річкою",  "Канікули у Воронівці", "Ганнуся", "Ганнуся. У гості до лісовика", "Слуга баби-Яги"; казкової трилогії "Бухтик із тихого затону", "Гості на мітлі", "Щирик зі Змієвої гори"; автобіографічної повісті-роману "Потерчата"; п'єси-казки "Пришельці"; веселої і дотепної повістинки "Злюще цапище", яка вийшла вже посмертно 2022 року у Видавництві Старого Лева. 

Письменник заснував літературну премію "Джури", яка присуджується за нові високохудожні твори для дітей та юнацтва на історико-краєзнавчу тематику, а також за ілюстрації та літературно-критичні праці. Першими володарями премії стали художник-ілюстратор Максим Паленко (2013) і поет-мариніст Анатолій Качан (2014).

У Леотеці є біографічний нарис «Володимир Рутківський: тексти долі» (2014), який написала Наталя Марченко - українська науковиця, письменниця, книгознавиця. Видання містить документальну біографію письменника, ґрунтовний аналіз його творчої спадщини, епістолярій (листи та спогади) та добірку висловлювань В. Рутківського про специфіку дитячої літератури: «Я багато виступав як перед дітьми, так і перед дорослими, і дійшов висновку, що діти - набагато «вдячніший» матеріал для письменника. Особливо для тих, хто має схильність до фантазування…»

"...книжка повинна бути такою, щоб у дитини від захоплення широко розкривалися очі і рот. А цього можна досягти лише тоді, коли твір буде щирим, захоплюючим, винахідливим, веселим, бешкетницьким... Цей прикметниковий ряд можна продовжувати нескінченно." 

"Я бачу, що в основному дитяча література відрізняється від дорослої тим, що все проходить через серце, душу, очі, свідомість дитини. Адже в дитячому світі все набагато яскравіше, точніше, конкретніше, барвистіше."

"Для дитини — і я підтримую її переконання — ілюстрація ва­жить не менше, ніж текст. А для немовляти — навіть більше."

"... дитяча література — це література вихован­ня. Не треба у ній негативу. Не треба... Дитина спрямована у майбутнє, вона сповнена чекання, всіляких пошуків, знахідок, відкриттів різних."

"І потім, мені здається, що вся дитяча література повинна мати табу на повчання — занудні повчання. Треба виховувати у про­цесі гри, захоплюючих пригод, уміння долати перешкоди. Оце, як на мене, три головні критерії, якими дитяча література — гарна література — має відрізнятися від іншої."

Про таємниці письменницької праці:  

«Моя голова, наче сорочаче гніздо, повсякчас наповнена тим, що я запозичив у довкілля: незвичним краєвидом, підслуханою фразою, уривками з книжок інших авторів. І звісно ж, в ній постійно миготять образи і описи того, що має увійти до майбутньої книжки. Це дає змогу під час творення тексту не відволікатися на пошуки потрібної деталі — вона з’являється сама, немов за помахом чарівної палички. Причому нотатниками я не користуюся, бо вважаю, що пам’ять сама збереже те, що варте її уваги. Таким чином я виправдовую свою лінь, а відтак і нелюбов до ведення всілякої документації.

А ще виховав у собі потяг до короткої, чіткої, як наказ, фрази. Бо вважаю, що головне не фраза, а думка, закладена в неї.

Намагаюся уникнути зайвої описовості, дієприкметникових та інших зворотів, що сповільнюють дію. І взагалі, мої герої люблять милуватися краєвидами не з якогось статичного бугра, а в динаміці, на повному скаку.

А ще вважаю, що письменник повинен вносити в текст побільше нових чи забутих слів. Для цього потрібно мати не лише чуйні вуха, а й любов до словників...»

Джерела:

Марченко, Наталя. Володимир Рутківський: тексти долі : біографічний нарис / Н. Марченко. - Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2014. - 432 с.
Володимир Рутківський - письменник, який робив читачів щасливими
Володимир Рутківський
Український казкар із Одеси: пам'яті Володимира Рутківського

Сергій Лоскот - письменник, якому подобається писати дитячі книжки, бо там все по наївному просто та відкрито

 

14 вересня - день народження дитячого письменника Сергія Лоскота (Лоскутова). Ідея писати для дітей виникла в автора, коли він воював в АТО, тоді це йому допомагало абстрагуватися від побаченого. Сьогодні Сергій Лоскот продовжує захищати наше небо, а також збирає матеріали для майбутніх книжок. 

"Довкола мене повно цікавезних персонажів для майбутніх книжок. Отак, я буквально побачив тут головного героя своєї оповідки про Каруселя Івановича. Сюжети народжуються на рівному місці. Наприклад, тут (на лінії фронту) поруч із нами бігають миші. Вони не бояться людей. Але одного разу прибіг кіт і всіх мишей з’їв. А ось іншим разом наші сусіди дикі зайці так шаліли, ніби гуляли весілля. Хіба ж не початок для казок? Усі ці матеріали я збираю, нотую в телефон або надиктовую."

Загалом з-під пера Сергія вже вийшло майже з десяток видань. А саме: «Великі собаки бояться маленьких дівчаток», яка потрапила в десятку найкращих книжок на «BBC», серія про відьму Кукарачу - «Хлопчик і відьма», «Поганий день і веснянки», «Кукарача і Зубна фея», а також «Жаринка, що стала зорею», «Сім казок Закрученого хвостика» шрифтом Брайля для дітей з вадами зору, «Таємне завдання капітана Кепа», «Чубзики» (особливістю цієї книжки є те, що всі ілюстрації автор малював сам від руки).

За словами автора, ці книжечки розраховані на дітей від двох років. До речі, деякі з них видані іншими мовами за кордоном. Також триває робота над книжками для підлітків.

Про війну: 

"Я не хочу писати про війну. І тоді (у 2014 році), і тепер. Писати про війну важко. І хтозна, скільки часу повинно минути, аби серце не стискалося про від трагічних спогадів. Колись я поцікавився у близького друга, який живе в Ізраїлі, як він говорить з дітьми про війну. Виявилося, що на рівні казкових оповідок. Події транслюють на прикладі війни між двома королівствами, добрим і поганим. Цей прийом є в моїй повісті «Чубзики»."

 Про наслідки війни і безпеку дітей:

"Надзвичайно важливо вже тепер думати про тривалі наслідки війни. Дбайте про безпеку дітей. Говоріть з ними про це! Особливо актуальні питання мінної безпеки. Допитливі діточки люблять чіпати різне залізяччя чи лазити у сховки. Нам, дитячим авторам і авторкам, потрібно через тексти попереджати про небезпеку сторонніх предметів. Закликаю колег до цього!"

Наведені цитати взято з інтерв'ю зі Сергієм Лоскотом.

Більше про письменника Сергій Лоскот: кожній дитині потрібна тварина

Фото ілюстрацій книжок Сергія Лоскота

«Великі собаки бояться маленьких дівчаток» - ця книжка про дуже примітну дівчинку Риську. Неслухняні ручки та ніжки допомогли дитині перетворити похмурого собаку Чу на талановитого художника, який вміє малювати хмарки. І навіть суворі мама та тато не змогли встояти перед чарівністю нової подружки своєї дочки.

«Таємне завдання капітана Кепа» - бувалий у бувальцях, суворий морський капітан Кеп отримує таємничого листа. Виявляється, він мусить врятувати мешканців країни Щастя, у яких викрали рубінове серце. Нібито саме ця коштовність є запорукою безхмарного життя містян. Героїчний самітник приймає виклик. Йому доведеться розплутати клубок таємниць та загадок, а заодно він розкриває секрет власного щастя. Ілюстрації Віталія Бугари.

«Жаринка, що стала зорею» - у пічці маленького будиночка великої-превеликої родини жила жаринка. Хоч була вона крихітною, та мала велику мрію. Якось напередодні Різдва піч і вогонь засперечалися, хто з них найголовніший. У розмову втрутилися всі жаринки та вуглики. І тільки наша крихітка глибоко вдихнула і... Знаєте ж, що відбувається з мріями в чарівну ніч Різдва?

Ілюстратор  - Анастасія Шигаєва.