середу, 8 вересня 2021 р.

Літера, яка повернулася до абетки (до Міжнародного дня грамотності)

Для тих, хто бажає поглибити свої знання з української мови, поговоримо сьогодні про літеру "Ґ"Найперше, які спадають на думку слова, то це: аґрус, ґава, ґазда, ґанок, ґедзь, ґрунт, ґудзик, ґуля, дзиґа, ґелготати, ґречний. А ще є чимало інших:  ґандж,  ґатунок, ґвалт, ґеґати, ґлей, ґніт (у лампі), ґоґель-моґель, ґрасувати, ґратчастий, ґринджоли, джиґун, дзиґлик, ремиґати; власні назви – топоніми України: Ґорґани (гірський масив у Бескидах), Ґоронда, Уґля (села на Закарпатті), у прізвищах українців: Ґалаґан, Ґалятовський, Ґеник, Ґердан, Ґжицький, Ґойдич, Ґонта, Ґриґа, Ґудзь, Ломаґа (чинний Український правопис 2019 р.).

Щодо історії букви ґ, то вона є досить давньою...
У праслов’янській мові звук [ґ] існував завжди, не було звуку [г]. У пам'ятках староукраїнської мови з ХІV ст.  [ɡ] передавався на письмі буквосполукою «кг» (кгвалт, кгрунт, Кгедимінович, Скиркгайло, розкга, мозкгови). Вживали його і за пізніших часів, хоч дедалі рідше. Особливе написання цієї літери вперше застосовується у Пересопницькому Євангелії (1556—1561).
У 1619 році букву "Ґ" вводить до алфавіту Мелетій Смотрицький у своїй «Граматиці» (1616). З 30-40 років ХІХ ст. поширюється й зрештою переважає ця літера передусім на Галичині. 
Один із провідників українізації Микола Скрипник  наголошував: "звук ґ цілковито властивий українській мові  —  "ґудзик", "ґирлиґа" і цілі десятки і сотні українських слів". 1933 року з ідеологічних міркувань літеру ґ було вилучено з української абетки, лише на Галичині та Закарпатті її вживали до 1939—1944 років. Восени 1989 p. правописна комісія при Президії АН УРСР ухвалила повернути літеру ґ в український алфавіт. Її поновили у третьому виданні «Українського правопису» (1900). (Вікіпедія)

А тепер найцікавіше! Відкриваємо "Лексикон львівський: поважно і на жарт" за редакцією Наталі Хобзей  (Видавництво Старого Лева, 2019 року видання) і шукаємо слова на літеру "Ґ". Їх в переліку зазначено трохи більше, ніж двохсот. Маємо яскраві приклади мовленнєвого Львова початку 20 століття:
ґаврук - пан
ґавручка - пані
ґажа - платня
ґаламан - плащ, пальто
ґали - очі
Ґаліція - Галичина
ґальоп - швидко, миттєво
ґальопка - швидкий танець
ґаляретка - загущений варений сік із ягід чи плодів
ґаляретковий - желейний
ґандзель - порода голубів
ґапа - неуважна людина, роззява (Дивися, ґапо, під ноги, бо ще зашпортаєшся й впадеш)
ґарнітур - добір різних предметів та речей, які творять цілість (меблі, одяг тощо)
ґатунок - сорт, вид
ґвазда - плаксій
ґеорґінія - жоржина
ґідя - висока жінка
ґімнастикуватися - робити гімнастику (Як стану в шестій, то є на всьо час. Живу собі, ґімнастикуюся (Гірний))
ґішефт (ґешефт) - справа, бізнес (Знають пан бурмістр: для багача нема злого ґешефту, а для бідного нема доброго ґешефту (Франко))
ґлянц - блиск
ґраматично - граматично
ґратуляція - вітання, поздоровлення
ґренджоли (гринджоли) - сани
ґречно - виховано, ввічливо
ґрипсак - олівець
ґрис (грис) - пшенична мука найнижчого сорту
ґрулі - грушки
ґудз - вузол (на мотузку, шнурку, нитці)
ґуздратися - вовтузитися, надто повільно щось робити
ґумаки - ґумові чоботи
ґуфрований (ґофрований) - зморщений (про тканину, папір)
 
Варто ще знати:

Немає коментарів:

Дописати коментар