Виводить мама дивним писачком
По білому яйці воскові взори.
Мандрує писанка по мисочках
із цибулинним золотим узваром,
з настоями на травах і корі,
на веснянім і на осіннім зіллі –
і писанка оранжево горить
у філіграннім сплеті ліній.
То вже вона, як дивовижний світ,
то вже дзвенить, як згусток сонця,
буяють буйно квіти у росі,
олені бродять в березневім сонці.
І стилізовані сплітаються сади
у маєві густих обрамлень,
мереживом найтоншим мерехтить
геометричний космацький орнамент.
І я поплив у світ дитячих мрій
на білі колискові оболоні...
Котились писанками із гори
ясні сонця у мамині долоні.
(Ігор Калинець «Писанки»)
Великодня писанка – символ Весни й Вічності життя.
Мистецтво розписування писанок – давнє. Наші предки вірили, що малюючи писанки, – людина зцілюється. Натхнення для своїх узорів писанкарки черпали зі світу природи, зображуючи квіти, листя й рослини. Такі символи пояснювали оновлення природи, оновлення життя навколишнього світу.
Писанками й досі обдаровують тих, кому бажають здоров’я та народження діточок, для захисту роду, дому та господарства; писанки пишуть на гарний врожай, дощ, для захисту від блискавки та інших негараздів…
Про унікальні українські писанки дізнаємося із багатьох джерел.
До Світлого празника Великодня пропонуємо ознайомитися з відеоматеріалом «Писаночка Великодня – з неба ласка йде Господня!»
Немає коментарів:
Дописати коментар