Книжки шрифтом Брайля - дітям

  Для багатьох соціально незахищених людей книга є віконцем у світ, другом, порадником, бібліотерапевтом і лікарем, а бібліотека стає центром реабілітації та спілкування. Ще кілька років тому нашим читачам були доступні лише традиційні друковані видання, а особливі категорії користувачів не мали можливості читати у бібліотеці. А тепер завдяки соціально-освітньому проекту "Книга Брайлем", який впроваджує Львівський обласний осередок громадської організації "Українська спілка інвалідів - УСІ" за фінансової підтримки благодійної організації "Фонд родини Нечитайло" для особливих читачів є не тільки аудіокниги, а й література зі шрифтом Брайля. Кожен читач з обмеженими можливостями може скористатися тією формою читання, яка йому зручніша.

  Луї Брайль народився в 1809 році в сім'ї ремісника в маленькому французькому містечку. Його батько займався виготовленням кінської упряжі. У Луї були дві старші сестри і брат. Одного разу, коли хлопчикові було 3 роки, він пустував у майстерні батька і пошкодив собі око, в яке згодом потрапила інфекція, в результаті запалення перейшло і на здорове око. Поступово хлопчик осліп. Батьки дуже переживали за свого маленького сина, адже сліпих людей у той час чекало сумне майбутнє: злиденне існування і голодне життя на милостиню. Але батько вирішив розвивати хлопчика, зробивши для нього спеціальні дощечки з прорізами, по яких навчав алфавіту. Пізніше Луї навчили писати. Батько всюди намагався брати сина з собою, вчив його розрізняти спів птахів, голоси тварин і аромати квітів. З семи років Луї почав відвідувати школу. Хлопчик здивував вчителів своїми здібностями і дуже швидко став найкращим учнем. А в 10 років батьки вирішили віддати сина в Королівський Інститут для сліпих дітей. І в Інституті Луї став першим учнем з усіх предметів. Особливо йому подобалося займатися музикою: він освоїв фортепіано і орган. У 16 років здібний юнак отримав оплачуване місце органіста в невеликій церкві поруч з Інститутом. Більшу частину життя він служив органістом в різних храмах Парижа.
  Його навчання в інституті ґрунтувалося на слуханні і запам'ятовуванні. У бібліотеці було небагато книжок, надрукованих за методом Валентина Гаюї. Незважаючи на те, що книги були дуже громіздкі, а на читання йшло багато часу, це було улюбленим заняттям Луї.

  З 12 років Луї Брайль почав свої експерименти зі створення алфавіту для сліпих. Він використовував кожну вільну хвилину, іноді проводячи за своїми експериментами цілі ночі. Повністю він закінчив свою роботу до 15 років. Метод полягав у використанні різних комбінацій шести опуклих точок, кожній букві французького алфавіту відповідало своє розташування точок. Так само відображалися знаки пунктуації та цифри. Продовжуючи свої дослідження, Луї адаптував метод для нотного запису. У 1829 році Луї Брайль видав невелику книгу, в якій розповідалося про можливості придуманого ним рельєфно-крапкового шрифту. Новий метод з натхненням прийняли учні рідного для Брайля Інституту. Однак вчені професори і чиновники не поспішали впроваджувати цей метод. Тому Луї продовжував роботу над його поліпшенням. Він задумався над тим, що не багато зрячих людей володіє його методом, а сліпим треба знати звичайний алфавіт. Щоб його сліпі підопічні могли спілкуватися зі своїми зрячими рідними і друзями, він придумав спеціальну голку, за допомогою якої можна було рельєфно зобразити звичайні літери. Однак цей спосіб займав надто багато часу. Вирішити це завдання Брайлем допоміг П'єр Фуко, що осліпнув в 6 років, який був обдарованою людиною, особливо в питаннях механіки. Фуко запропонував використовувати винайдену ним машину під назвою «Клавішний Друкар». При натисканні на кнопку з'являвся чорнильний відбиток звичайної літери, і одночасно ця буква набувала рельєф. Такий текст могли прочитати і сліпі, і зрячі. Так з'явилася на світ бабуся друкарської машинки.
  Поступово рельєфно-крапковий метод Брайля почав використовуватися в Інституті: його вивчали студенти на заняттях, на ньому друкували книги і ноти. Метод ставав все більш і більш відомим в Європі. У 1852 році методом Брайля користувалися в основному в стінах Королівського Інституту для сліпих і нечисленними ентузіастами за його межами. Але вже в 1854 році метод Брайля був офіційно визнаний у Франції і почав поширюватися в європейських країнах.
А в 1878 році на Всесвітньому Конгресі в Римі метод Брайля був затверджений як найбільш доступний метод читання і письма для сліпих людей.

  У нашій бібліотеці  для читачів молодшого та середнього шкільного віку є такі книжки шрифтом Брайля:

Ви можете поділитися цією інформацією з тими, кому вона буде корисною!