середа, 20 січня 2016 р.

Львів і час: де у місті жили й де бували літературні персонажі

"Стихає шум останнього трамваю, на площі Ринок гаснуть ліхтарі, 
годинник про години забуває і бринькає мелодії старі.
Під музику, що лине з високости, простуючи закам’янілий стан, 
спішить Діана до Нептуна в гості - вже два століття в неї з ним роман."
(із вірша Андрія Панчишина "На площі Ринок")
  
  У 2015 році Львів став "Містом літератури" ЮНЕСКО. А як могло бути інакше, коли він є близьким для стількох літературних героїв! Тут живуть, сюди приїжджають, освідчуються, закохуються, навчаються або ж просто насолоджуються Львовом, надихаються містом, яке немов покликане відкривати в людині найсвітліші, найнезабутніші почуття. Тлом для розгортання загадкових, правдивих чи напівправдивих подій неодноразово ставало і середньовічне,  і сучасне місто Лева – справжня перлина у скарбниці європейської культури. А сьогодні ми з вами можемо пережити ці історії ще раз, прогулюючись вулицями, описаними на сторінках романів:



Лемко, Ілько. Кохання і смерть /  Ілько Лемко ; мал. І. Качора. - Львів : Апріорі, 2009 . - 128 с. : іл.
  "Кохання і смерть" – це розповідь про львівських Ромео та Джульєтту, заснована на реальних історичних фактах. Площа Ринок у Львові наприкінці XVI століття вміщала тисячу бочок вина. 415 років тому молодий італійський купець Мікеліні приїхав до Львова торгувати особливим видом цього напою - грецькою малмазією - і закохався в українську дівчину Пелагію. Вона відповіла взаємністю, і справа йшла до весілля, але несподівано у місті запанувала епідемія чуми. Пелагія захворіла. Мікеліні свідомо пішов на смерть, невтомно чатуючи біля ліжка помираючої. Невдовзі обох закоханих поховали і їхні надмогильні камені прикрасили рядки львівського поета Шимона Шимоновича: "Що любов з’єднає - і смерть не здолає".
   Ви не повірите, але відомий польський історик, хронолог Бартоломей Зіморович стверджував, що саме трагічні перипетії кохання львівської пари стали основою для написання Шекспірівського твору “Ромео і Джульєтта”.



Винничук, Юрій. Легенди Львова / Ю. Винничук ; гол. ред. Б. Іваницька; худож. оформл. О. Модли. - Львів : Піраміда, 2009. - 430 с. : іл.
   "Костел отців Бернардинів збудував на початку XVII віку славний будівничий Павло Римлянин. Разом з монастирем він становив оточену ровом фортецю, що прилягала до мурів міста поблизу Галицької брами. На старовинній вежі костелу, що має 38 метрів висоти, вибивав години дзиґар*. Протягом кількох віків аж до останньої війни вибивав дзиґар години на п'ять хвилин раніше від усіх міських дзиґарів. Як? – здивуєтеся ви. Кілька віків – не років і не місяців! – годинник квапився на цілих п'ять хвилин і ніхто на це не звернув увагу? Ніхто не припинив це неподобство? Якраз навпаки. Звертали увагу. Але без тіні обурення. Навпаки – з вдячністю." А чому? Бо жив у тому костелі монах. Саме про нього - у легенді "Годинник Бернардинів"....


*дзиґар - годинник



Франко, Іван. Лель і Полель / І. Франко ; мал. А. Базилевича. - К. : Веселка, 2005. - 198 с.
   Роман Івана Франка «Лель і Полель» написаний ще у 1887 році польською мовою для конкурсу, оголошеного редакцією газети «Kurjer Warszawski». Цікаво відшукати сліди братів Калиновичів у сучасному місті Львові, де, згідно твору, жили близнюки Гнат та Владислав. Ось що читаємо у тексті роману: «Було це восени 1874 року. Брати Калиновичі займали гарну квартиру на вулиці Панській у флігелі. Квартира була розташована на другому поверсі й складалася із двох кімнат: невеликого салону й кухні. Незважаючи на те, що це парубоцька квартира, все ж вона була обставлена з незвичайним смаком і практично далеко від усякого фальшивого блиску й пишноти; зате порядок в ній всюди був зразковий, чистота бездоганна.» Беремо карту і шукаємо на ній згадану у книзі вулицю Панську. Однак пошуки виявляються марними, адже сьогодні серед львівських вулиць такої немає. Чому? Бо це колишня назва частини сучасної вулиці Івана Франка. Вона розташовувалася вздовж трамвайної колії від сучасної площі Соборної до початку вулиці Зеленої. Тільки ж номера будинку ми не знаємо.



Кокотюха, Андрій. Адвокат із Личаківської / А. Кокотюха ; худож.-оформл. Л. П. Вировець. - Х. : Фоліо, 2015. - 283 с. : іл. - (Ретророман). 
   "Адвокат із Личаківської" перенесе читача до Львова початку XX століття, де переховується молодий киянин Клим Кошовий – утікач із в'язниці. Через збіг обставин чи власну лиху долю він опиняється біля померлого правника, відомого всьому місту. Шукати причини загадкової смерті доведеться головному герою книги та його другу. Роман "Адвокат із Личаківської" став першим твором з циклу ретро-детективів, які висвітлять перебіг соціально-політичних змін відразу кількох імперій на зламі епох.  Наступна книга серії - "Привид з Валової".




Іваничук, Роман. Манускрипт з вулиці Руської : історичний роман / Р. Іваничук ; худож. оформ. А. Кісь. - Львів : Піраміда, 2011. - 201 с. 
   Лисий Мацько, герой роману «Манускрипт з вулиці Руської» Романа Іваничука, мав винарню в подвір’ї на вулиці Руській, 4 в середньовічному Львові. А у Львові XXI століття тут відкрили ресторан-музей «Манускрипт з вулиці Руської», за мотивами цього історичного роману. І доки існуватиме Львів і притягуватиме до себе людей незбагненною магією, доти кожне нове покоління буде читати цей самобутній роман, щоб глибше відчути таїну славного міста. А ось початок твору від автора:
   "Я знaю: не всі мені повірять у те, що зaрaз скaжу, тa й спрaвді воно може видaтися нaдто вже фaнтaстичним. А було тaк. Хтось із господaрників нaшого містa зaдумaв у подвір'ї нa вулиці Руській розчистити від культурного, як мовлять aрхеологи, нашaрувaння середньовічні погреби, а я, зaвжди цікaвий до стaровини, нaвідувaвся сюди доволі чaсто,  і одного рaзу, при мені, дзенькнулa лопaтa об щось метaлеве й лунке. Я підійшов до стіни і побaчив у ній квaдрaтні зaлізні дверцятa з проржaвілим зaмком, який розкришився під лопaтою. Дверцятa відхилились, і хтось з робітників пожaртувaв: "Хaпaйте скaрби!", a я тaки нaгнувся і в темній ніші побaчив великий чорний згорток. Схопив його: сухa трухлявa шкірa, мaбуть, юхт, розповзлaся в пaльцях, і мені відкрився спрaвжній скaрб - сувій дрібно списaного пaперу..."

   Що сталося далі - читайте у книзі, яка, звичайно ж, є в бібліотеці, а я тим часом продовжу шукати для вас цікавинки про інших літературних героїв. 

2 коментарі: