четвер, 5 лютого 2015 р.

Книги про читання

   Вчені запевняють, що читання розширює світогляд, розвиває креативність, знижує рівень стресу на 68%, покращує пам'ять, сприяє розвитку мовлення й концентрації. Хочете перевірити такий ефект на собі? Розгортайте книжку.
  Ні-ні, вірші поки що відкладіть вбік, і романи теж не чіпайте. Я серйозно. Знаю, що абетку давно вивчили - у мене є для вас дещо цікавіше. Бо якщо ви вже вмієте читати, то обов'язково повинні знати, де читати, як читати, кому читати, для чого читати, і навіть як схитрувати і не читати, та ще багато-багато цікавого:


Юстина Соболевська "Книжка про читання"



   Це літературознавче дослідження, написане легкою і цікавою мовою, про процес читання, де кожен з читачів може малювати на берегах, записувати власні враження та історії; про морфологію читання, про особливості та певні ритуали під час читання. Книга про історію читання та сучасний контекст, для всіх, хто любить книги і для тих, хто хотів би зрозуміти філософію любові до книги.

Зміст

- Е.Огар. Анатомія любові до читання
- Вступ
- У приємному природному середовищі, або Де читати
- "У той день ми вже більше не читали", або Читання вголос і про себе
- З книжкою так не поводяться
- Реймер поруч із Реймонтом, або Як поскладати книжки
- А що ти читаєш у туалеті?
- Чорним по білому, або Книжка проти читалки
- "Духовна клізма" та інші назви
- Маркіза вийшла о п’ятій, або Перше речення
- "Пиляння трупа" та інші муки писання, або Чого не знає читач
- Книжки, яких немає
- Безкарне читання у відпустці
- Фетишист у подорожі
- Зізнання в нечитанні, або Про непрочитані книжки
- Діти потрібні, аби було з ким читати
- На завершення: приватна історія читання
- Література
- Книжки про книжки (і не лише), які варто прочитати
- Іменний покажчик

«Не сподівайтеся позбутися книжок!»


   Автори - Умберто Еко, італійський філософ, вчений, письменник, та Жан-Клод Кар’єр, французький режисер, сценарист, романіст, історик, актор. З видання ви дізнаєтесь про книжки, про домашні бібліотеки, фоліанти, колекціонування – діалог двох відомих європейців, затятих бібліофілів. Тут безліч цікавих прикладів з історії книгодрукування, інкунабул, рукописів, а також глибокий аналіз писемності, кіно та культури різних народів загалом. Співрозмовники є власниками величезних приватних колекцій. А обговорення теми щодо масовості Інтернету, котрий часто вважають нищівною загрозою для книжки, перетворюється на виважений аналіз цих процесів та відкриття безлічі нових оптимістичних граней. Немає сенсу боятися зникнення книги: бо навіть коли все буде знищено (та хоча б електрика), людство втратить спосіб відтворити текст з флешки, прочитати його на розрядженому айфоні тощо, а книжка стане непридатною лише у випадку втрати уміння читати.

П'єр Байяр «Мистецтво розмірковувати про книги, 
яких ви не читали»


   П'єр Байяр - автор майже двох десятків книг, фахівець з літературознавчого епатажу і знавець психоаналізу, викладач. Його "Мистецтво міркувати про книги, яких ви не читали" - це дуже несподівані міркування про читання. Замість стандартної пари "читав-не читав" - він виділяє кілька типів спілкування людини з книгою: її можна перегорнути, дізнатися зміст від інших, а іноді, навпаки, добре прочитану книгу можна начисто забути. П'єр Байяр аналізує ситуації, в яких нам доводиться говорити про непрочитані книги, і пропонує способи знайти достойний вихід в такій ситуації. Він переконливо доводить, що, всупереч поширеній думці, цілком можна вести захопливу бесіду про книгу, якої ви не читали, в тому числі з людиною, яка її теж не читала.

Зміст

Передмова
Види непрочитаних книг
Глава 1. Книги, про які ми нічого не знаємо
Глава 2. Прогортані книги
Глава 3. Книги, про які ми чули
Глава 4. Книги, зміст яких ми забули
Ситуації, коли ми розмірковуємо про книги
Глава 1. Світська бесіда
Глава 2. Розмова з викладачем
Глава 3. Розмова з письменником
Глава 4. Розмова з коханою людиною
Як поводитися в бесіді про непрочитану книгу
Глава 1. Не соромитися
Глава 2. Навіювати свої ідеї
Глава 3. Придумувати книги
Глава 4. Говорити про себе
Епілог
А. Попова. Просвіта не-читання, або геть почуття провини

Джейсон Буг "Народжений читати"


   Автор книги “Народжений читати” Джейсон Буг допомагав своїй маленькій донечці вивчати слова, цифри, знайомив ії з музикою та живописом і вчив читати. В результаті він переконався, що головним при навчанні читанню малюків є власний приклад батьків і ефективний метод читання – інтерактивне читання, яке засвоюється дитиною за короткий час і стає постійною навичкою слухати, а потім і читати книги самостійно. Треба просто читати дитині вголос! І робити це змалечку. Джеймс Буг довів, що інтерактивне читання – це діалог між батьками і малюком. При такому читанні вголос треба постійно бути в контакті з дитиною, задавати йому питання, підтримувати його інтерес до сюжету, розгорнуто відповідати на питання малюка. Додаткові дослідження виявили, що розвиток дітей покращується від такого інтерактивного читання, а IQ підвищується від 6 балів і вище.

Рей Бредбері «451° за Фаренгейтом»

image description

   У захопливому романі чітко викрито особливості споживацького суспільства, тотальний контроль над людьми. І власне тут стають на перешкоді книги, тобто ті, котрі ще залишились. Місія пожежників – спалювати такі залишки в будинках. Людям заборонено читати, відповідно – думати, адже книжка може провокувати відмінні від панівних настрої та віяння. Цитата з книги: «Щоб людина завжди перебувала в натовпі, щоб її не покидало відчуття стадності – тоді вона не матиме часу думати».

Зміст

Частина 1. Так приємно було...
Частина 2. Решето і пісок
Частина 3. Вогонь горить ясно


Альберто Мангуель "Історія читання"


   Коли і де вперше виникли букви і книги? У чому насолода читання? Хто навчив верблюдів ходити в алфавітному порядку? Чи добре красти книги? Чи правда, що за любов до читання загрожувало жорстоке покарання? Чи є читання пристрастю, насолодою, відпочинком і приємним проведенням часу?
Альберто Мангуель - відомий видавець, перекладач, редактор і знавець багатьох мов. Серед персонажів цієї захопливої книги - письменники і філософи, святі і прості смертні - любителі книг і читання.

Зміст

ОСТАННЯ СТОРІНКА
Читати, щоб жити (Гюстав Флобер)

ПРОЦЕСИ ЧИТАННЯ
Читання тіней
Мовчазні читачі
Книга пам'яті
Навчання читання
Відсутня перша сторінка
Читання картинок
Слухаючи читання
Форма книги
Читання наодинці з собою
Метафори читання

ВЛАДА ЧИТАЧА
Початки
Упорядкування Всесвіту
Читання майбутнього
Символічний читач
Читання за стінами
Крадіжка книг
Автор як читач
Перекладач як читач
Заборонене читання
Книжковий черв'як 


Даніель Пеннак "Як роман"

Daniel_Pennak__Kak_roman

   Книга французького письменника та педагога - про конкретні і чіткі методи того, як привити дітям любов до читання. Автор аналізує проблеми в сім’ї, пов’язані із «боротьбою» батьків з дітьми – як залучити дитину до читання. Викриває безрезультативні методи, внаслідок яких дитина отримує ще більшу неохоту до книжки, сприймає читання як покарання. Говорить про проблеми читання у школі, ілюструючи конкретними негативними прикладами уроків літератури. Як вирішення пропонує такий «нестандартний», майже магічний, метод як безмежна любов до книжки самого вчителя. Також говорить про питання часу, про читання вголос, про інтимний особистий вимір читання.


Італо Кальвіно «Якщо подорожній однієї зимової ночі»


cover_68579

   Про інші книжки, про читання та читачів, про окремий, особливий світ діалогу людини з книжкою. Нестандартна сама форма викладу роману, структура тексту, в котрій всі змісти наче служать їй засобом для зацікавлення та утримання уваги до кінця процесу читання, до останньої сторінки. Інтригує не стільки несподіваність поворотів та неможливість відгадати, до чого все дійде у фіналі – захоплює сам процес творення, нашарування та ускладнення впродовж читання. В один момент читач перетворюється на Читача – на головного героя книги. А приходить до тями він вже задовго опісля такого фокусу, зосереджуючись на сюжеті. В результаті, Читачеві доводиться прочитувати 10 незакінчених романів, кожен з яких якимось чином перетинається із попереднім. Але не змістом, а радше формою, історією, контекстом. Спершу здається, що провідними у романі повинні бути ці 10 текстів, хоча й незавершених. Але згодом розумієш, що їхні змісти та сюжети настільки різні, що пов’язатися між собою вони не можуть. Десь на половині книжки починаєш розуміти, що ці оповіді – це радше ліричні відступи, а головними стають на перший погляд другорядні пасажі.


Адлер Мортімер "Як читати книги :
 керівництво з читання видатних творів"

   Ви ніколи не замислювалися, чи багато насправді розумієте в художньому тексті? Чи не доводилося вам, відкривши прочитану колись книгу, з подивом зрозуміти, що ви забули про що вона, або минулого разу упустили важливі нюанси, а то й зовсім інакше розуміли написане? А для чого ви взагалі читаєте? З метою добути інформацію? Вбити час? Отримати задоволення від словесної майстерності письменника? Задуматися про життя? Відточити свою читацьку проникливість?
   З моменту появи літератури автор і читач ведуть захопливу гру. Автор за допомогою тексту ділиться з вами своїми думками і почуттями. А ви трансформуєте ряди літер і розділових знаків у власні думки та емоції. Але абсолютно не факт, що вони співпадуть з авторськими! З усієї повноти смислів, закладених автором у книзі, читач вихопить рівно стільки, скільки здатний зрозуміти. Тут і різниця у сприйнятті: одні вважають певну книгу вельми глибокою, інші - порожньою, треті - занадто "розумною". Щоб дійсно розуміти усі відтінки сенсу, закладені в словах і висловах, і повністю налаштуватися на авторську хвилю, потрібен неабиякий читацький багаж. І саме цього вміння багатьом бракує. На жаль, на гуманітарні науки часу в навчальних закладах відводиться все менше, люди читають все рідше, і проблема, на думку автора, постає така: накопичену культурну спадщину скоро нікому буде оцінити. Крім того, з'являються серйозні перепони для самоосвіти.
  Висновок: потрібно наново вчитися читати. І саме для цього написав цю книгу Мортімер Адлер, американський філософ, редактор і викладач, який все своє життя присвятив тому, щоб навчити людей любити і розуміти книги. Вся вона присвячена науці активного, вдумливого, багатоетапного читання. Освоївши його, ви зможете бачити в художніх книгах приховане між рядків, чути музику слів, відчувати колір звуків. А література нон-фікшн буде приносити вам більше користі.

1 коментар:

  1. Ми з сином також любимо читати дитячі журнали, наприклад Пізнайко, так ми весело проводимо час. Журнал справді хороший, в ньому багато цікавих ігор, завдань на розвиток логіки у дитини, та в кожному випуску настільна гра. Раджу!

    ВідповістиВидалити