Будитель Галицької Руси

6 листопада, 213 років тому на сучасній Золочівщині (Львівщина) народився Маркіян Шашкевич, один із творців альманаху "Русалка Дністровая" (1837) - першої на західноукраїнських землях книжки, надрукованої українською мовою і українським алфавітом.

На думку відомого філолога-славіста Кирила Студинського, Шашкевич був "першим русином у Галичині, який пройнявся ідеєю національності". За прожитих неповних 32 роки, о. Маркіян Шашкевич встиг зробити багато для оборони народної мови, збереження фольклору та поширення освіти.

Він був п е р ш и м, хто уклав "Читанку" - шкільний підручник для дітей, де помістив цікаві відомості про рідну землю, родину, міста, пори року, народні казки і поетичні мініатюри (видання побачило світ після смерті автора у 1850 р.). 

Разом з друзями-семінаристами Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем заснував літературне угрупування "Руська трійця", яке об'єднало талановиту молодь. Гуртківці збирали усну народну творчість, вивчали історію рідного народу, займалися перекладацькою та письменницькою працею. "Русалка Дністровая" стала п е р ш и м українським фольклорно-літературним альманахом, виданим силами членів гуртка, та п е р ш о ю ластівкою нової літератури.

Шашкевич п е р ш и м зробив переклад "Слова о полку Ігоревім", проте зберігся тільки "Плач Ярославнин", голос княгині, дружини князя Ігора: "Ярославна рано плаче в Путивлі на городських стінах і жалібно промовляє: "О вітер! Вітрило! Чому, господине, насильно вієш? Чому мечеш ханськія стрілки легким крильцем на вої моєго Лади? Мало тобі було гір під оболоками віяти, леліючи кораблі на синім морі?".

Шашкевич є автором п е р ш о г о друкованого сонета "Сумрак вечерній" в українській літературі як переконливого доказу величі мови своєї нації; п е р ш и й, хто відкрив в українській літературі опришківську тему (казка "Олена"); п е р ш и й, як тепер прийнято називати "дитячий письменник", створивши українською мовою "Пісеньки і грачки діточіїї" ; п е р ш и й засвітив у Галичині слово Тараса Шевченка.

Маркіян Шашкевич не залишив нам свого зображення, маємо лише свідчення сучасників: "був не мізерний і не грубий, ясноволосий, любий з лиця, симпатичний, люблений всіми. Сиві його очі робили любе вражіння". А ще маємо вічну згадку про нього, як першого "Будителя Галицької Руси"!

за книгою: Гоян, Ярема. Портрет : літературний портрет Маркіяна Шашкевича / Я. Гоян. - Київ : Веселка,  2007. - 125 с.