Письменники та їхні друзі-пухнастики

«Кішка абсолютно щира: людські істоти з тих чи інших причин можуть приховувати свої почуття, але кішка — ніколи»

Ернест Гемінґвей

«Навіть найменша кішка – це витвір мистецтва»

Леонардо да Вінчі

«Якщо потрібно повністю зосередитися на чомусь, зокрема на письменницькій діяльності, обов’язково треба придбати кішку»

Мюріел Спарк

Уже традиційно в перший день весни, 1 березня, ми відзначаємо Всесвітній день котів. Любов до цих пухнастиків виникла не випадково, адже коти дуже милі, ніжні та ласкаві істоти. Кішки супроводжували життя людини багато століть підряд. Любов до цих тварин проявлялася також і у людей творчих, зокрема у письменників, адже ці створіння не раз виконували роль муз у своїх власників.

Іван Франко

Письменник дуже любив тварин. У його домі їх було багато. Його діти тягнули до хати усе, що здибали, передовсім хворих та скалічених тваринок. Через це Франкову хату навіть називали звірячою клінікою. У його домі був рудий кіт. Ім’я його точно невідоме, але, мабуть, він був Мурлика, адже саме так називається кіт у відомій поемі-казці «Лис Микита». Він був Франковим персональним лікарем. Письменник грів до нього свої хворі руки, уражені поліартритом, і казав, що кіт – то є його пічка. Полюбляв рудий сидіти у Франка на шиї, саме тоді, коли той працював над рукописами, зігрівав йому спину. І хтозна, можливо, саме його муркотіння не лише заспокоювало, а й приносило письменнику нові творчі задуми.

Галина Пагутяк

«Багато книжок, багато котів — це моє Королівство», — каже письменниця, лауреатка Шевченківської премії з літератури. «У мене декілька котів. Собак я так само дуже люблю. Вони чудові товариші. Але той, хто має собаку, звик дивитися на нього згори. Коти натомість воліють вилізти вище. Їхнє кредо: «Я хочу!» А в собак: «А можна?» Крім того, собаки нічого не вимагають за свою любов і відданість, а коти віддають стільки, скільки отримують. Тому людині дуже потрібне спілкування з такими істотами. І водночас коти такі вразливі, делікатні, загадкові. Вони не схильні до конформізму… ».

Марина та Сергій Дяченки

Марина та Сергій Дяченки, відомі українські письменники-фантасти, є володарями розкішного кота Дюшесу. Ось що сказано про нього на сайті письменників: «Це тварина (як тепер встановлено, віддалений нащадок воландівського Бегемота) є співавтором подружжя Дяченків, генератором сюжетів (спить у Марини на подушці, транслюючи деміургічні сновидіння) і зачинателем тексту: перед початком роботи кота традиційно пускають погуляти по клавіатурі. Дотик до клавіш чорної магії лапи обіцяє удачу. За традицією співавтори починають роман з обраної Дюшесом букви».

Ернест Гемінґвей

Письменник-воїн, любитель справжніх чоловічих розваг, таких, як полювання на носорога або рибалка на гігантського тунця, зовсім не був «кошатником» до тих пір, поки його друг капітан Стенлі Декстер не приніс до хати незвичайного кота породи мейн-кун: на кожній лапці в нього було по шість пальців. Котеня, назване Сноубол (Сніжок), підкорило серце «Гема» — спочатку своєю екстраординарністю, а потім і всіма котячими принадами. Відтоді в будинку Гемінґвея вусатих друзів значно побільшало: до кінця Другої світової війни їх було вже більше 20. Племінниця письменника Хіларі Гемінґвей згадувала у книзі «Кішки Гемінґвея: ілюстрована біографія», що автор і його четверта дружина Мері ставилися до кішок з надзвичайною ніжністю. Елегантні створіння були справжніми господарями у їхньому будинку: котам навіть можна було ходити по столу і їсти з тарілки письменника. Зараз у будинку-музеї Гемінґвея на острові Кі-Вест живе понад 60 котів, всі вони – нащадки улюбленців письменника.

Марк Твен

Відомо, що Марк Твен був кошатником. Котів в дитинстві Сема було вдома десятками. Коли він був розлюченим, то, згідно зі спогадами близьких, навіть гарчав по-котячому. Дочки Сьюзі, Клара та Джин називали його «сердитим сірим котиком». Любив Семюель Клеменс і давати своїм котам хитромудрі імена: Аполлінарій, Блетерскайт (у перекладі — Балаболка), Зороастр. «Зовсім не з неприязні, а просто для того, щоб навчити своїх дітей вимовляти довгі й важкі слова», — пояснював письменник. Твен вважав, що діти повинні рости разом із тваринами. Своїм дочкам він казав, що тварини набагато цікавіші за людей, і заохочував їх проводити вільний час із багаточисельними тваринками, які жили в їхньому домі в Гартфорді, штат Коннектикут.

На цьому перелік письменників, любителів кішок, не вичерпується. 

«Я хотів би написати щось настільки таємниче, як кішка».

Едгар Аллан По

«Так дивно тримати це маленьке пухнасте створіння на своїх колінах, коли воно спить, абсолютно і беззастережно мені довіряючи, від чого в грудях розливається теплота».

Харукі Муракамі

«Це велика таємниця творчості. Ти поводишся з ідеями, як із кішками, ти робиш так, щоб вони слідували за тобою».

Рей Бредбері

«Людина культурна настільки, наскільки вона здатна зрозуміти кішку».

Джордж Бернард Шоу

«Як і всі ідеальні створіння, коти – практичні. Кішки не пропонують послуг, кішки пропонують себе. Звичайно, вони хочуть пестощів і даху над головою. Але за любов неможливо не платити».

Вільям Берроуз

«Ви, люди, вічно розкидані по всіх місцях відразу. Коти, навпаки, завжди в собі».

Ніл Гейман

«Кішки — вони інші. Кішка не змінює ставлення до людини, навіть якщо це в її інтересах. Кішка не може лицемірити... Якщо кішка любить тебе, ти це знаєш. Якщо не любить — теж знаєш».

Стівен Кінг

«Коли мене розриває на частини, я дивлюсь на своїх кішок. У мене їх дев'ять. Просто спостерігаю, як одна із них спить або дрімає, і розслабляюся. Письменництво – це теж моя кішка. Вона дозволяє дивитись правді в очі. Умиротворює. По крайній мірі, на якийсь час. Потім проводи моїх нервів натягуються, приходиться заново вдаватися до кошачої терапії».

Чарльз Буковскі

«У кого є кішка, той може не боятися самотності».

Даніель Дефо

«Я вірю, що кішки – духи, що зійшли на землю. По-моєму, вони здатні ходити по хмарі, не провалюючись».

Жуль Верн

«Левів лютих створив Бог, кровожерливих по натурі, а потім виникла кішка — левиця, але в мініатюрі».

Генріх Гейне

«Бог створив кішку, щоб у людини був тигр, якого можна погладити».

Віктор Гюго

«Вам не вдасться обдурити кішку порожньою балаканиною, як яку-небудь собаку, ні, сер!».

Джером К. Джером

«Справжній кіт намагається прожити своє життя мирно — так, щоб люди якомога менше в його життя втручалися. В цьому справжні коти дуже схожі на справжніх людей».

Террі Пратчетт

Ну і звичайно, чекаємо на вас у бібліотеці, де ви знайдете чималу кількість видань, де головними героями є, як ви думали б хто? Все вірно, наші улюблені кішки!