вівторок, 24 березня 2015 р.

Хто мав титул "граф"? Бібліо-Граф серед графів

Рицарь

   Граф (від нім. Graf; лат. comes (букв.: «супутник»), фр. comte, англ. earl або count) — в Ранньому Середньовіччі в Західній Європі королівська посадова особа. Сам титул виник у IV столітті в Римській імперії і спочатку присвоювався вищим сановникам (наприклад, лат. comes sacrarum largitionum — головний скарбник).
   У Франкській державі граф володів з другої половини VI століття в своєму округу-графстві судовою, адміністративною і військовою владою. За ухвалою Карла II Лисого (Керсийський капітулярій, 877р.) посада і володіння графа стали спадковими. 

   Англійське earl (з скандинавського jarl) спочатку позначало вищу посадову особу, але з часів норманських королів перетворилося на почесний титул.
   В період феодальної роздробленості граф — феодальний володар графства, потім (з ліквідацією феодальної роздробленості) він стає титулом вищого дворянства (жінка — графиня). Як титул формально продовжує зберігатися в більшості країн Європи з монархічною формою правління.




   Граф Бертольдо в поемі Лесі Українки «Давня казка» зображений жорстоким експлуататором, пихатим і гоноровитим паном, вірним слугою короля і ворогом простих робітників. Нікчемний граф все своє життя проводить в бенкетах та розвагах. Він має величезні багатства, придбані тяжкою працею селян, награбовані на війні, але йому завжди цього мало. В образі графа Бертольдо Леся Українка показала ті ворожі народові сили, проти яких борються звичайні люди.


   Франкський граф Роланд — ідеальний образ середньовічного лицаря. Він розумний, відважний, сильний, але разом із тим занадто запальний і самовпевнений. Коли виникло питання, кого відправити послом до маврів, Роланд зголосився першим їхати у ворожий табір, але король Карл відхилив його кандидатуру. І тоді Роланд запропонував обрати послом Ганелона, свого вітчима. Франки погодилися, але Ганелон злякався і злісно попередив Роланда, що помститься йому, а той у відповідь лише розсміявся просто у вічі своєму вітчиму, бо не боявся нічиїх погроз.
Ось такий граф із "Пісні про Роланда"  — французького героїчного епосу, що належить до циклу поем «Chanson de geste» ("Пісні про діяння").




   Граф Уголіно дела Герардеска (бл. 1220-1289) — повалений правитель Пізи, голова гвельфської партії міста. Граф Уголіно був могутнім подестою міста Піза й зрадницьки віддав фортецю Кастро в Сардинії ворогам. За це він був взятий у полон разом з синами й онуками та зачинений у вежі Гваланді без води та їжі - так і загинув.
Він — один з найтрагічніших персонажів «Божественної комедії» Данте, бо перебуває в дев’ятому колі Пекла серед зрадників. 



   "Граф Монте-Крісто" О. Дюма (фр. Le Comte de Monte-Cristo) — пригодницький роман, виданий 1844 року. У творі описано історію юнака Едмона Дантеса (котрий пізніше і вдаватиме з себе графа Монте-Крісто), несправедливо звинуваченого й запротореного у в'язницю в замку, де він провів 14 років. Дантесу щастить неймовірним способом утекти й відшукати скарб, про який йому розповів інший в'язень. Пізніше Дантес відшукує своїх кривдників, які на той час вже здійснили кар'єру й займають високе положення в суспільстві, й руйнує їхнє життя, але врешті-решт, після здійсненої помсти, залишається із пусткою в душі.
   Цікаво, що історія графа Монте-Крісто, незважаючи на всю свою фантастичність, заснована на реальних подіях - історії французького швеця Франсуа Піко. Як і Едмон Дантес, Піко потрапив до в'язниці за безпідставним звинуваченням, вийшов на свободу і зумів помститися тим, чиї неправдиві свідчення коштували йому тюремного ув'язнення.




  Історія трагічного кохання сміливця-красеня графа де Бюссі та чарівної Діани де Мерідор, згодом графині де Монсоро, переплетені з політичними інтригами, що відбуваються у Франції в часи правління Генріха III.
   Єдина дочка барона Огюстена де Мерідор виросла у родовому маєтку. До вісімнадцяти років життя Діани було безхмарним: дівчина росла ізольованою від справжнього життя, яке виявилося для неї жорстоким. Граф Бріан де Монсоро та принц Франсуа Анжуйський закохалися в юну красуню. Так почалося суперництво двох сильних і амбіційних чоловіків за її руку, в якому вона не мала навіть права голосу. Але коли в її житті з'явився граф Луї де Клермон, котрий мав репутацію хороброго і справжнього лицаря, у неї з'явилася надія на щастя та ідеальну, піднесену любов ...



   Образ героя роману ірландського письменника Брема Стокера  — графа Дракули — вже більше століття хвилює читачів. Цікавість до нього не згасає, судячи з численних перевидань цієї книги і з багатьох літературних та кінематографічних варіацій на цю тему. Але мало хто знає про життя справжнього Дракули (автор змінив прізвище Дракул на ім'я Дракула), приймаючи за історичні достовірні відомості художній образ, створений письменником та його багатьма послідовниками.
   Влад III (Дракул) — валаський князь і воєвода, румунський національний герой. Вів непримиренну боротьбу проти османського поневолення Валахії, за що здобув репутацію жорстокого правителя. 

  А про яких графів можете розповісти мені ви?

Немає коментарів:

Дописати коментар