пʼятниця, 16 січня 2015 р.

Три найгучніші ПОГРАБУВАННЯ бібліотек

В давнину книжкове злодійство вважалося надзвичайно тяжким злочином. У Середньовіччі для викрадачів навіть було спеціальне вічне прокляття. Того, хто вкрав книги, відлучали від церкви, у Великобританії в XIX столітті - могли заслати в Австралію, а в царській Росії - до Сибіру.              
Отож, ким є сучасні книжкові злодії, як їм доводиться платити за свої злочини і чим вони мотивують свою діяльність?

"Я за них відповідаю - я їх і вкраду"
magnifique-bibliotheque-48

Національна бібліотека Джироламіні (Неаполь, Італія)
  Одного разу тут було затримано кілька людей, підозрюваних у крадіжці антикварних книг і рукописів, датованих 16-19 століттям. Перш за все підозра впала на директора цієї ж бібліотеки  - Маріно Массімо де Каро, оскільки зниклі книги були в колекції, за яку директор музею ніс особисту відповідальність. Так само відомо, що Каро знаходився на посаді директора музею менше року, і, за версією слідства, за цей період для прикриття своєї діяльності Каро замінив, для прикладу, роботи Галілео на якісні копії. Кількість зниклих експонатів бібліотеки - понад 4000, а їх вартість оцінюється в кілька мільйонів фунтів.
   Нині книги, зниклі з найбільшого книгосховища Італії, починають потихеньку "виринати" в Токіо, Нью-Йорку, Лондоні. Також частина викрадених експонатів бібліотеки була продана на аукціоні в Мюнхені за суму більш, ніж мільйон євро. Крім того, викрадені видання були виявлені у будинку колишнього директора бібліотеки . Ось таке зухвале і заплутане викрадення сотень манускриптів і фоліантів! Залишається лише сподіватися, що історично значимі реліквії будуть знайдені та повернені до бібліотеки.


"Читач", котрий ховався у ліфті



Бібліотека Батлера в Колумбійському університеті (Нью-Йорк, США)
   Якось працівниця бібліотеки піднялася в спеціальне сховище за однією рідкісною книгою, але не знайшла її..
Шпігельман діяв продумано: після закриття бібліотеки він ховався у невикористовуваній шахті ліфта, вночі приводив ліфт у дію, піднімався на шостий поверх, розбирав стіну, входив через отриману діру в закрите сховище, брав усе, що йому здавалося цікавим, і повертався тим же шляхом назад, замуровуючи за собою стіну. Упродовж трьох місяців він робив так десятки разів. Працівникам бібліотеки було потрібно майже три роки, щоб по каталогах скласти список усіх викрадених Шпігельманом книг. На жаль, а, може, й на щастя, у цінності награбованого він нічого не тямив - орієнтувався лише за записками з описом книги, які були вкладені в кофри (після справи Шпігельмана цю практику скасували), але найцінніші книги він не розпізнав, бо його приваблювали лише яскраві картинки. 

   Злочинець склав легенду, мовляв, книги та цінні карти йому дісталися від покійного батька. Також у нього були підроблені документи на різні імена. Клієнтів він шукав серед букіністів та дилерів антикварних книг.  Ціну Шпигельман призначав навмання, не знаючи справжньої вартості предмета. Одному дилеру в Утрехті він запропонував купити примірник французької алегоричної поеми «Роман про троянду». Назва цієї поеми була у листі, який дилер нещодавно отримав від знайомого мистецтвознавця в США. Співробітниця бібліотеки Батлер усюди розсилала список викраденого Шпігельманом в надії, що хтось помітить, якщо йому запропонують купити щось з перерахованого. Таким чином один із дилерів відразу зрозумів, що йому пропонують вкрадену книгу.

Меценат-викрадач


Библиотека Бейнеке редких книг и рукописей , Нью-Хейвен, Коннектикут,


Бібліотека рідкісних книг і рукописів Бейнеке при Єльському університеті (м. Нью-Гейвен, штат Коннектикут, США)
   Новина про шанованого дилера і колекціонера карт з Нью-Гемпшира Едварда Форбса Смайлі III приголомшила усіх! Смайлі був відомий як поважний експерт, він часто жертвував експонати зі своєї особистої колекції провідним бібліотекам, брав участь у виставках карт і рідкісних книг. Багато років ніхто не помічав, що заодно, отримуючи доступ до найпотаємніших частин бібліотек, Смайлі обережно виносив те, що йому було потрібно.
  Одного разу він, як і зазвичай, прийшов до Бібліотеки рідкісних книг і рукописів Бейнеке, замовив видання, які його цікавили, і сів собі у читальному залі. Смайлі був застуджений і, дістаючи носовичок, не помітив, як випав його злодійський інструмент - ніж. Це помітила бібліотекар і відчувши щось недобре, викликала охоронця. Тим часом Смайлі вже сидів за столом і розглядав книгу 1631 року. Не намацавши свого ножа в кишені, злочинець просто видер дорогоцінну карту з книги. З бібліотеки він виходив вже у наручниках.

Немає коментарів:

Дописати коментар