Письменники? І найвпливовіші директори бібліотек!

                                                                                      
Скажіть-но, хто ваш улюблений письменник? 

А улюблений бібліотекар у вас є?

Видатний німецький драматург, основоположник німецької класичної літератури Готхольд Ефраїм Лессінг 10 років керував книгозбірнею ім. Герцога Августа у Вольфенбюттелі, яка була однією з найкращих у Європі.Тут зберігалося близько 135 тисяч видань з найрізноманітніших галузей знань: від астрономії до риторики, від історії до фізики. Про неї навіть говорили як про восьме чудо світу. Ґоттхольд Ефраїм Лессінг поряд з діяльністю бібліотекаря написав у Вольфенбюттелі свої найвидатніші твори „Емілія Ґалотті” та „Натан Мудрий”.

Перед тим, упродовж 23 років, успішно керував Герцогської бібліотекою в Німеччині відомий філософ і вчений, мовознавець Готфрід Вільгельм Лейбніц. Лейбніц розробив Концепцію наукової бібліотеки та класифікацію наук. Одним з елементів концепції був план "Книжкове ядро" - ряд пропозицій щодо підготовки списків нових видань, що складалися з їх коротких описів. Він же сформулював ідею створення зведеного каталогу бібліотек країни. Лейбніц не допускав "завалення світу паперовим непотребом".

Йоганн Вольфганг фон Гете більше 30 років (з 1797 р.) виконував функції міністра в невеликій тюринзькій державі. До його обов'язків входило і керівництво бібліотеками. На початку 1798 Гете підготував документ, у якому виклав вимоги до організації роботи бібліотеки: забезпечення контролю над збереженням фондів, ведення обліку нових надходжень і книговидачі, постійний розклад роботи. Він же поставив умову: книги в забрудненому стані у бібліотеку назад не приймати! Привілейовані кола висловлювали великі протести з приводу такої нечуваної нахабності, але підкоритися довелося. 

Багато років (з 1995 р.) працював директором Національної бібліотеки Аргентини видатний письменник Хорхе Луїс Борхес, автор філософських есе "Вавилонська бібліотека" і "Всесвітня бібліотека". Саме із текстів, створених у книгосховищах бібліотеки в Буенос-Айресі, згодом народився цілий літературний напрям, підхоплений постмодернізмом, хоча, можливо, саме Борхес змоделював і вирахував постмодернізм. Він легко творив грандіозний мікс різних культур і мов, звичаїв, міфів, легенд, історичних подій, що сталися, і тих, яких ніколи не було чи взагалі не могло бути.