Чому саме Тарас Шевченко став символом України, поетом-пророком, духовним наставником нації? На це запитання непросто відповісти, але немалий вплив на становлення Шевченка як особистості та поета мали книги, які він читав, та письменники, ідеями яких він захоплювався.


… та й куплю
Паперу аркуш. І зроблю
Маленьку книжечку. Хрестами
І візерунками з квітками
Кругом листочки обведу.
Та й списую Сковороду
Шевченко добре знав і сучасну йому українську літературу – твори І. Котляревського, П. Гулака-Артемовського, Є. Гребінки, Г. Квітки-Основ’яненка, Л. Боровиковського, А. Метлинського, М. Костомарова, П. Куліша, В. Забіли, О. Афанасьєва-Чужбинського, Я. Кухаренка та ін. Своє захоплення творчістю І. Котляревського та Г. Квітки-Основ’яненка він висловив у ранніх поезіях «На вічну пам’ять Котляревському» і «До Основ’яненка».

Коли Шевченко був у Нижньому Новгороді, до його рук потрапили «Народні оповідання» Марка Вовчка. «Какое возвышенно прекрасное создание эта женщина», – записав він у «Щоденнику» 18.ІІ.1858 і висловив намір подякувати їй за радість від прочитаної книжки. У ній він побачив майбутнє української літератури. Марко Вовчок постала йому наче здійснення його ідеалу письменника, більше того, вона показала і здорові типи народного життя, їхню моральну перевагу над панством, – це особливо близьке було Шевченкові. За вміння розкривати мовними засобами глибокий трагізм людини Шевченко віддавав перевагу їй перед Жорж Санд.

Серед європейців найулюбленішим Шевченковим письменником був Вільям Шекспір, з творами якого він майже не розлучався останніх 14 років життя. Український поет високо цінував В. Шекспіра як речника гуманістичних ідей, творця високих зразків драматичного мистецтва. Ще до заслання Шев ченко мав у своїй власній бібліотеці твори англійського драматурга (про це свідчать його листи до М. Костомарова 1.II.1847, до А. Лизогуба 7.ІІІ.1848). Перебуваючи на засланні, поет просив А. Лизогуба надіслати йому твори Шекспіра (лист 11.ХІІ.1847), які одержав у березні 1848. З аналогічним проханням звернувся з Нижнього Новгорода до М. Лазаревського (листи 21.І.1858 і 22.ІІ.1858). Шевченко любив твори англійського драматурга і в сценічному виконанні (за участю М. С. Щепкіна, А.- Ф. Олдріджа та ін.) У 1843 р. створив два малюнки «Король Лір» за мотивами однойменної трагедії В. Шекспіра.
.jpg)
Великий інтерес виявляв поет до творів англійських романістів XVIII і XIX ст. – Д. Дефо, Дж. Свіфта, Е. Редкліфф, О. Голдсміта, В. Скотта, Ч. Діккенса. Особливо цінував він творчість Д. Дефо, твір якого «Робінзон Крузо» радив читати і дітям, і дорослим, надіслав цю книжку своїй племінниці Прісі з надписом: «Любій Прісі на пам’ять од дядька Тараса Шевченка. 1859 р.», створив малюнок «Робінзон Крузо» (1856).

Шевченко був обізнаний і з окремими творами англійських поетів передромантичної доби – Дж. Макферсона та Е. Юнга.
Також Т. Шевченко уважно читав російську літературу починаючи з 30-х рр. у Петербурзі, очевидно, ще до звільнення з кріпацтва.

.jpg)
М. Лермонтов – один із найулюбленіших поетів Т. Шевченка. Перебуваючи в засланні Тарас Григорович писав у Петербург М. Лазаревському (1847 рік): «Пришліть ради поезії святої Лермонтова хоч один том, велику, превелику радість пришлете з ним…» З таким самим проханням звертався він і до А. Лизогуба та Ф. Лазаревського. 12.ІІ.1848 М. Лазаревський писав Шевченкові, що надіслав твори Лермонтова (видання 1847); 1850 р. під час обшуку в Шевченка відібрано дві книжки російського поета. Тарас Григорович кілька разів згадував Лермонтова та цитував його твори у «Щоденнику», називав його «наш великий Лермонтов».
Своє ставлення до поезії М. Лермонтова україн ський поет висловив у вірші «Мені здається, я не знаю», в якому писав про безсмертя російського поета, про силу його мистецтва. Вірші Лермонтова викликали у Тараса Григоровича радість, підтримували його сподівання на волю. Вплив поезії Михайла Юрійовича позначився на творах Шевченка «Слепая», «Тризна», «Чого мені тяжко, чого мені нудно», «Пророк» та ін. За поезією М. Лермонтова «Умираючий гладіатор» Т. Шевченко створив малюнок під такою самою назвою. Мемуаристи писали, що в день смерті Шевченка томик творів Лермонтова лежав у нього на столі.
.jpg)

Т. Г. Шевченко як справжній геній своєї і не тільки своєї епохи, мав надзвичайно різноманітні читацькі смаки. Така широка обізнаність із творами античних, європейських, українських та російських письменників та класиків літератури, свідчить про неабиякий інтелект та палку душу поета, яка постійно прагнула до знань та самовдосконалення. Тому його велична та гігантська особистість мала і надалі має величезний вплив на розвиток духовності та культури цілого людства.
Читайте повністю літературне дослідження та списки бібліографічних та вебліографічних джерел:
Адміністратор блогу видалив цей коментар.
ВідповістиВидалитикакая у него самая любима книга онт еще про нею писал что це його втіха
ВідповістиВидалити